Бонч-Бруєвич Михайло Олександрович
Миха́йло Олекса́ндрович Бонч-Бруєвич (*21 лютого 1888, Орел — †7 листопада 1940) — російський радіоінженер, зробив великий внесок у розвиток радіотехніки СРСР. Народився в місті Орел. З 1922 — професор Московського вищого технічного училища, в 1932 — професор Ленінградського інституту зв'язку. Член-кореспондент АН СРСР (з 1931). В 1916—19 Бонч-Бруєвич організував радіолампове виробництво в Радянській Росії. В 1918—29 очолював радіолабораторію в Нижньому Новгороді, яка розв'язала багато проблем в галузі радіомовлення, далекого радіозв'язку на коротких хвилях і в конструюванні нових систем радіоламп. За завданням В. І. Леніна Бонч-Бруєвич в 1922 збудував першу у світі потужну (12-кіловатну) радіомовну станцію ім. Комінтерну. В 1924—30 під керівництвом Бонч-Бруєвича було вивчено особливості поширення коротких радіохвиль, розроблено короткохвильові спрямовані антени і збудовано короткохвильові лінії далекого радіозв'язку. Крім того, Бонч-Бруєвич вивчав ультракороткі хвилі з метою їх практичного застосування, зокрема в галузі радіолокації. Праці
Джерела
Примітки
Див. також
|