|
Бойцов Денис Миколайович
 Дени́с Микола́йович Бойцо́в (народився 14 лютого 1986, Орел, СРСР — російський боксер-професіонал, Виступає у надважкій ваговій категорії (англ. Heavyweight). ЖиттєписНародився 14 лютого 1986 в Орлі. Займатися боксом почав у 5 років. У юному віці домігся значних успіхів в аматорських змаганнях як на внутрішній, так і на міжнародній арені. Двічі перемагав на чемпіонатах світу серед юнаків - в 2001 (Баку, Азербайджан, вагова категорія до 71 кг.)[1] і в 2002 (Кечкемет, Угорщина, вагова категорія до 81 кг.), вигравав «золото» молодіжного чемпіонату світу 2004 (Чеджу, Південна Корея, вагова категорія понад 91 кг.)[2]. Загалом упродовж любительської кар'єри провів 130 боїв, здобув в них 115 перемог. Майстер спорту міжнародного класу . Всю свою любительську кар'єру Денис провів під керівництвом тренера Аспідова Івана Івановича. Освіта - вища (Орловський державний технічний університет , спортивний менеджмент)[3]. Одружений, дітей немає. Любительська кар'єраПерші серйозні досягнення в аматорських змаганнях прийшли до Дениса в юнацькому віці. Бойцов однаково успішно виступав як на внутрішньоросійською, так і на міжнародній арені. У 2001 році він впевнено виграв чемпіонат світу серед юнаків, що проходив в Баку (Азербайджан), здолавши всіх своїх суперників у ваговій категорії до 71 кг. У наступному сезоні Бойцов став переможцем юнацького чемпіонату Росії (категорія до 81 кг.) і отримав перепустку в угорський Кечкемет, на чергову світову першість. Підсумковим результатом виступу Дениса в Угорщині стала завойована їм золота медаль. Свій високий рівень Бойцов підтвердив і в наступній віковій групі. У 2004 росіянин у відмінному стилі виграв чемпіонат світу серед юніорів в Південній Кореї в категорії понад 91 кг . Після перемоги в Чеджу Денис прийняв остаточне рішення перейти в професійний бокс[4]. Професійна кар'єраПрофесійну кар'єру Денис почав, маючи на руках контракт з відомою німецькою промоутерською компанією «Universum Box-Promotion»(Клаус-Петер Коль). На професійному рингу Бойцов дебютував 21 вересня 2004 у віці 18 років. Більшість своїх боїв провів у Німеччині , три поєдинки - в Австрії . Тренером Дениса аж до 2009 року був маститий німецький фахівець Фріц Здунек. Після відходу тренера з «Universum» підготовкою Бойцова до поєдинків займається знаменитий у минулому радянський боксер, призер аматорського чемпіонату світу та багаторічний володар професійного титулу WBO в легкій вазі Артур Григорян.[5] Дебютувавши на професійному рингу в вересні 2004-го року, Бойцов до кінця року встиг провести чотири бої. У перших трьох поєдинках суперники Дениса не витримали потужних ударів Дениса в першому ж раунді, дозволивши росіянину оформити перемоги технічним нокаутом. Четвертим за рахунком опонентом Бойцова став досвідчений білоруський боксер Олег Цуканов[6]. У 2005-му році Денис продовжив зустрічатися з боксерами, в послужному списку яких кількість поразок на професійному рингу переважало над кількістю перемог. До вересня він провів ще чотири бої, нокаутувавши всіх своїх опонентів у першому ж раунді. В особі угорського важкоатлета Яноша Шомоді Бойцов вперше в професійній кар'єрі отримав суперника з позитивним балансом перемог[7]. До кінця року Бойцов виграв ще два бої, нокаутувавши, відповідно, в першому і другому раунді білоруса Ігоря Шукало і досвідченого угорського важкоатлета Золтана Петрані. Наприкінці 2005 року, Денис виграв ще 2 рейтингових поєдинки нокаутом в ранніх раундах. У 2006 році виграв ще 3 поєдинки нокаутом, і в липні, вийшов на перший 8-й раундовий бій з досвідченим бразильцем Едсоном Сезаром Антоніо. Денис відправив у нокдаун опонента у другому раунді, але бразилець зумів протриматися до кінця бою, і став першим боксером, який протримався і програв не нокаутом, а за очками Бойцову. Наступний поєдинок, Бойцов провів у серпні 2006 року, за звання чемпіона світу серед молоді за версією WBC . Денис завоював титул, нокаутувавши перспективного чеського боксера, Ондрея Палу в 5-му раунді, 10-ти раундового бою. У квітні 2008 переміг за очками джорнімена Роберта Хоукінса, а в листопаді 2008 року, переміг американця, Вінні Маддалоне. У лютому 2009 року, Денис нокаутував у другому раунді Ізраеля Карлоса Гарсію в 12-ти раундовому бою, і завоював інтерконтинентальний титул WBA. Бій з Тарасом Біденко6 червня 2009 Денис вийшов на ринг з досвідченим українським боксером, Тарасом Біденко. З перших хвилин поєдинку стало очевидним, що росіянин має значну перевагу не тільки в ударній потужності, але й у швидкості рук. В результаті Біденко, який і сам раніше відрізнявся хорошою швидкістю і рефлексами, часто не встигав реагувати на блискавичні короткі «постріли» Бойцова. Денис діяв набагато активніше і нокаутував Біденко в 7-му раунді 2009 — 2013У вересні 2009 року Денис нокаутував у 7-му раунді американця Джейсона Гаверна. Потім у січні 2010 року нокаутував у другому раунді американця Кевіна Монті. Після цього бою Денис отримав травму правої кисті і був змушений тривалий час не виходити на ринг. Повернувся через 10 місяців і нокаутував німця Майка Шеппарда. Травма знову себе проявила, і Денис знову взяв невелику паузу. У вересні 2011 року Бойцов нокаутував американця Метью Гріра[8], а потім у січні 2012 року нокаутував Дарнелла "психа" Вілсона[9], а потім у січні 2012 року нокаутував Дарнелла "психа" Вілсона[9]. У квітні Денис за очками з розгромним рахунком переміг американця Домініка Гуїнна[10]. На жовтень 2012 року призначений бій Дениса з німцем Костянтином Айріхом. За два дні до поєдинку Денис через хворобу скасував свою участь у боксерському шоу, і бій був скасований. Причина - у Бойцова загострився синусит. Ніс заклало до такої міри, що стало важко дихати[11][12]. Цього ж дня промоутерською компанією Universum була вказана наступна дата боксерського шоу за участю Бойцова. Поєдинок заплановано на 22 грудня, в Москві[13]. Після зриву поєдинку з Костянтином Айріхом команда Бойцова прийняла пропозицію провести поєдинок з відомим британцем Тайсоном Ф'юрі. Бойцов і Ф'юрі займали високі позиції в рейтингу WBC і WBO, санкціонувала цей поєдинок як відбірковий за звання обов'язкового претендента на титул чемпіона світу[14][15]. Пізніше Бойцов знявся з поєдинку, мотивуючи це малою кількістю часу на підготовку[16]. Можливий бій 22 грудня також було скасовано через чергової травми Бойцова. Денис переніс операцію на лікті і має намір повернутися в 2013 році[17]. 15 лютого 2013 Денис Бойцов виграв суд проти Вальдемара Клюха (колишнього директора збанкрутілої компанії Universum) і став вільним агентом[18]. Цього ж дня без попереднього оголошення в восьми раундовому поєдинку переміг за очками сербського боксера Саміра Куртагіча. Пізніше Вальдемар Клюх розповів, що в них була можливість провести поєдинки з Віталієм Кличко, Володимиром Кличко та Повєткіном але Денис відмовився не зважаючи на фінансово вигідну пропозицію, і мабуть він просто побоявся[19][20] 15 червня 2013 Денис Бойцов нокаутував в 3-му раунді Олександра Нестеренко. Наприкінці червня 2013 Денис Бойцов розірвав контракт з Universum. 30 липня 2013 Денис Бойцов підписав контракт з промоутерською компанією Sauerland Event[21]. 21 вересня 2013 був призначений поєдинок Бойцова з британцем Дереком Чісорою за титул чемпіона Європи, але Бойцов відмовився від бою, мотивуючи недостатнім часом на підготовку і бажанням провести проміжний бій[22]. У вересні намічався бій Бойцова з Тревісом Вокер, від якого Денис також відмовився, у вересні Денис травмувався і відмовився від призначеного на 26 жовтня поєдинку з австралійцем Алексом Леапаї за статус обов'язкового претендента за версією WBO. 23 листопада 2013 зазнав першої поразки у професійній кар'єрі від того ж австралійця Алекса Леапаї в бою за пояс за версією WBO Asia Pacific. Таблиця боїв
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
