Бойко Сергій Олександрович

Бойко Сергій Олександрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження14 грудня 1995(1995-12-14)
Крижопіль
Смерть7 серпня 2014(2014-08-07) (18 років)
біля Савур-могили, Луганська область
ПохованняКрижопіль Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бойко.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Бойко Сергій.

Сергі́й Олекса́ндрович Бо́йко (1995—2014) — солдат Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.

З життєпису

Народився 1995 року в смт Крижопіль (Вінницька область). 2011-го закінчив 9 класів крижопільської ЗОШ № 1, у 2014 році — Крижопільський професійний будівельний ліцей за професією «столяр». З квітня 2014-го — курсант 1-ї навчальної групи 3-го відділу підготовки молодших спеціалістів Навчального центру Державної прикордонної служби України.

З 12 червня 2014 року брав участь у боях на сході України. Загинув 7 серпня 2014-го під час обстрілу російськими загарбниками колони при виході з «Довжанського котла» (сектор Д). Прикордонники тоді здійснювали організований прорив з оточення на з'єднання із основними силами після 22-денної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з території Росії. Тоді ж полягли капітан Лифар Сергій Іванович, старші прапорщики Діхтієвський Віктор Миколайович й Присяжнюк Ігор Васильович, сержант Кислицький Олег Володимирович, старший матрос Колісниченко Євген Анатолійович, солдати Антипов Микола Павлович, Заєць Олександр Юрійович, Кумановський Віктор Анатолійович та Птіцин Віталій Ігорович.

Похований в Крижополі.

Без Сергія лишились мама Майя Василівна і брат.[1]

Нагороди та вшанування

  • 14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • його портрет розміщено на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 2, ряд 7, місце 2
  • 14 жовтня 2016 року в смт Крижополі урочисто відкрито та освячено пам'ятник на честь воїнів-земляків, полеглих у районі АТО[2]
  • на фасаді будівлі загальноосвітньої школи № 1 імені​ Героя Радянського Союзу О. А. Бичковського (вулиця Героїв України, 90), де навчався Сергій Бойко, йому відкрито меморіальну дошку
  • на фасаді будівлі ЗОШ № 1 імені​ Героя Радянського Союзу О. А. Бичковського, Сергію відкрито меморіальну дошку.
  • Під час 2-ї сесії 7-го скликання Крижопільської селищної ради прийнято рішення про перейменування вулиці 60-річчя Жовтня на вулицю Сергія Бойка.[3]

Примітки

  1. ↑ Сьома річниця загибелі земляка — воїна АТО Бойка Сергія Олександровича
  2. ↑ Їх у нас восьмеро полягло
  3. ↑ Вулиця Сергія Бойка

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.