Боднар Олег Ярославович
Олег Ярославович Боднар (1 вересня 1947, Перекоси — 14 жовтня 2023, Львів) — український архітектор-дизайнер, педагог. Доктор мистецтвознавства (1994), професор (1996). Дослідник в галузі експериментального проєктування, проблем сучасного дизайну та архітектури. Понад 20 років (з перервою) — професор Львівської національної академії мистецтв (1986—1996; 2002—2013), з яких 9 років — завідувач кафедри менеджменту мистецтва. Майже 30 років (з перервою) — професор Національного університету «Львівська політехніка» (1996—2002; 2013—2023), завідувач відділення дизайну. Автор понад 100 наукових робіт, низки реалізованих архітектурних проєктів у Львові, Івано-Франківську, Яворові, Стрию, селі Прилбичі[1]. ЖиттєписНародився 1 вересня 1947 року в селі Перекоси на Івано-Франківщині. У 1972 році закінчив архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту. Через рік розпочав викладацьку діяльність на кафедрі архітектури Львівського сільськогосподарського інституту[2]. У 1986 році закінчив аспірантуру Всесоюзного науково-дослідного інституту технічної естетики, захистивши кандидатську дисертацію на тему «Исследование формообразующих принципов конструктивной геометрии в творческой практике и пропедевтических курсах дизайна». Відтоді ж — старший викладач, пізніше — доцент та професор Львівської національної академії мистецтв (ЛНАМ)[2]. У 1994 році здобув науковий ступінь доктора мистецтвознавства, захистивши дисертацію на тему «Проблема взаимосвязи геометрических пространственных представлений в искусствознании». З 1996 року — професор Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» (НУЛП). З 2002 року — професор кафедри дизайну інтер'єрів ЛНАМ, через два роки обійняв посаду завідувача кафедри менеджменту мистецтва[2]. З 2013 року — професор кафедри дизайну та основ архітектури Інституту архітектури НУЛП. Помер на 77-му році життя 15 жовтня 2023 року. Похований на кладовищі міста Дубляни[3]. Наукова діяльністьАвтор понад 100 наукових робіт, низки реалізованих архітектурних проєктів сакральних об'єктів у Львові, Івано-Франківську, Яворові, Стрию, селі Прилбичі[1]. Дослідник в галузі експериментального проєктування, проблем сучасного дизайну та архітектури. Голова спеціалізованої вченої ради ЛНАМ, член спеціалізованої вченої ради Харківської державної академії дизайну та мистецтв[1]. Член-кореспондент Української академії наук (2009) та Національної академії мистецтв України, член Національної спілки архітекторів України[1][3]. Науковий доробок (частковий)
Нагороди
ПриміткиДжерела |