Бодгічітта

Бодгічітта (санскр. बोधिचित्त, bodhicitta , «просвітлена думка, серце»; кит.: 菩提心, Пу Ди Сінь; яп. 菩提心, бодайсін) — філософсько-світоглядна доктрина буддизму, що проголошує співчутливу любов до всіх живих істот і обумовлює служіння бодгісаттв заради порятунку всіх живих істот з ланцюга перероджень.

Визначення

Термін бодгічітта визначається і пояснюється по-різному в різних буддійських джерелах Махаяни. За словами Пола Вільямса, основним значенням бодгічітти в індійських джерелах (таких як Бодгіпатхапрадіпа Атіші) є висока мотивація:

«прагнення повністю покінчити з усіма стражданнями інших разом із їхніми власними стражданнями... Ця бодгічітта є результатом глибокого співчуття (каруна) до страждань інших».[1]

За словами 14-го Далай-лами, бодгічітта — це:

прагнення забезпечити добробут усіх живих істот і досягти стану Будди заради них — насправді є дистильована сутність, вичавлений сік, усіх вчень Будди, тому що в кінцевому підсумку намір Будди полягає в тому, щоб привести всіх живих істот до ідеального просвітлення.[2]

Деякі сучасні східноазійські автори буддизму, такі як Д. Т. Судзукі та М. Анесакі, визначають бодгічітту як іманентне внутрішнє пробудження. Наприклад, Анесакі пише, що бодгічітта — це «первинна сутність нашого розуму, яка сама по собі полягає у вищому бодгі»."[3]

Види

Розрізняють бодгічітту намірів та дій.

Поняття Бодгічітта належить до Вчення Будди, означає думку (Чітту) про повне прояснення (Бодгі). Дослівно, бодгічітта — «Просвітлена думка».

«Хай стану я Буддою на благо всіх живих істот» — це стандартна фраза, що описує мотив прагнення до пробудження, виражає суть бодгічітти.

Примітки

1. Williams, Paul (2008). Mahayana Buddhism: The Doctrinal Foundations, pp. 194-195. Routledge.
2. His Holiness the Dalai Lama (2011). Illuminating the Path to Enlightenment, p. 108.Thubten Dhargye Ling
3. Dayal, Har (1970). The Bodhisattva Doctrine in Buddhist Sanskrit Literature, p. 59. Motilal Banarsidass Publ.

Джерела

• Любляча доброта та співчуття в традиції Дзоґчен [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.]
• ДЗА ПАТРУЛ РІНПОЧЕ, Переклад Марії Васильєвої (09.2018). ОСЯЙНЕ СОНЦЕ СТАДІЇ ПРАКТИКИ БОДГІСАТТВАЧАР’ЯАВАТАРИ (вид. ред.Ігор Родюк та Олександр Савицький). DHARMA EBOOKS. Процитовано 30 травня 2022.

Література

• Ігор Колесник, Анастасія Ворончихіна. Космологія синто і екологічна парадигма Японії у ХХ–ХХІ ст. ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ В УКРАЇНІ. книга ІІ: 185. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
• ГОЛЕЦЬ О. Я. (2013). ПРОБЛЕМА ДОБРА І ЗЛА В ДУХОВНІЙ ТРАДИЦІЇ КИТАЮ (PDF). Вісник КНЛУ. Серія Історія, економіка, філософія. (18): 89. Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2022. Процитовано 3 червня 2022. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
• Лама Оле Нидал. «Основопологающие упражнения». ISBN 5-94303-008-5 (рос.)
• А. Донец. Перспективы исследования феноменов буддизма в рамках теории игры [Архівовано 30 квітня 2008 у Wayback Machine.] // Вестник Бурятского университета. — Улан-Удэ, 2005, с. 38-45 (рос.)
• Геше Джампа Тинлей. «Бодхичитта и шесть парамит». Новосибирск. 2013. ISBN 5-7925-0068-1 (рос.)