Боговитин

Боговитин (пом. до 1466[1]) — руський боярин XV століття, родоначальник Боговитиновичів.

Життєпис

Уперше він згадується 6 вересня 1431 року, коли разом з 8-ма князями й боярами, переважно волинськими, поручився за групу знатних литовців і русинів, звільнених з полону польським королем Владиславом Ягайлом. Коли ж восени 1432 у ВКЛ спалахнув династичний конфлікт, то Боговитин став на бік Свидригайла Ольгердовича, що якраз зблизився із волинською знаттю під час Луцької війни[2][3].

Нобіль входив до ближнього оточення Свидригайла, подибуючись як свідок його надань боярам Івану Мукосієвичу (30 березня 1437), Пашку Єловицькому (21 липня 1437) та Петрашу Волковию (1 серпня 1437)[1]. Однак після створення осібного Волинського князівства на чолі з тим-таки Ольгердовичем, згадки Боговитина в канцелярських документах цього утворення зникають. На думку історика Володимира Собчука, ця обставина може свідчити про лояльність боярина вел. кн. Казимиру Ягеллончику[3]. Од нього він дістав села Неплі, Козеради й Овза, що на Підляшші (відповідні привілеї датуються межи 1440 та 1452)[4].

Боговитин мав синів Богуша, Лева та Петра й 2-х доньок: Ганна вийшла заміж за майбутнього підскарбія земського Андрія Олександровича[be] з роду Солтанів, а інша, ім'я якої невідоме, стала дружиною князя Андрія Федоровича Полубенського[5]. Сини започаткували різні гілки роду, що проіснував понад два століття упродовж семи поколінь[6].

Згідно з Adnotationes spectantes ad familias Яна Замойського, на печатці Боговитина, яка не збереглася до наших днів, містилось зображення герба в готичному щиті у вигляді трьох врубів, більш знаного під пізнішою назвою Корчак[7].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Полехов, 2015, с. 591-592.
  2. ↑ Полехов, 2008, с. 38.
  3. ↑ а б Собчук, 2004, с. 498.
  4. ↑ Собчук, 2004, с. 498-499.
  5. ↑ Собчук, 2004, с. 500.
  6. ↑ Собчук, 2004, с. 531.
  7. ↑ Однороженко, 2008, с. 47.

Джерела

  • Однороженко О.А. Родова геральдика Волинської землі в другій половині XIV — першій половині XV століття // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Карамзіна. — 2008. — № 822. — С. 44-50.
  • Собчук В.Д. Боговитиновичі: генеалогія і маєтки // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. — Київ—Львів, 2004. — Т. 1. — С. 498-537.
  • Полехов С.В. К вопросу о причинах государственного переворота в Великом княжестве Литовском в 1432 г. // Studia historica Europae Orientalis: Исследования по истории Восточной Европы. Научный сборник. — 2008. — Вип. 1. — С. 34–55.
  • Полехов С. В. Наследники Витовта. Династическая война в Великом княжестве Литовском в 30-е годы XV века / отв. ред. Б. Н. Флоря. — Москва : «Индрик», 2015. — 712 с. — ISBN 978-5-91674-366-1.