Богдан А145

Богдан А145
Випуск, роки 2004
Характеристики маси
Маса у спорядженому стані, т 9,1-9,42
Маса повного автобуса, т 14,1-14,42
Швидкісні характеристики
Макс.швидкість при повному завантаженні, км/год 100
Макс.швидкість пустого автобуса, км/год 100
Розгін 0-60 км/год за, сек 52 (плавний)
Місткість, осіб
Місць для сидіння: 39-43
Повна місткість
(8 осіб/м²)
70
Розміри
Довжина, мм 9820
Ширина, мм 2500
Висота , мм 2960
Колісна база, мм 4800
Кліренс, мм 220
Двигун
Тип двигуна дизельний
Назва двигуна ISUZU 6HE1-ТС
IVECO F4АЕ3682Е
Рульове керування УЯИШ 453461.004
ШВГУ 430-2
Потужність, кВт 169
Коробка передач

Богдан А-145 — приміський автобус середнього класу, що виробляється корпорацією Богдан. У 2004 році представлений пробний екземпляр автобуса Богдан А145, автобус був міжміським (туристичним), мав зовсім інший кузов, остіклення, фари і ґрати радіатора. Однак серійну модель зробили приміською, уніфікувавши її по кузову з автобусом Богдан А144.

Випускається у 3 модифікаціях: Богдан А145, Богдан А145.2, Богдан А145.32 і Богдан А145.42.

Місткість автобуса становить 39 або 43 сидячих місць, всього — 70 місць.

Автобус «Богдан» А-145 призначений для перевезення пасажирів на приміських маршрутах по автомобільних дорогах 1 і 2 категорій згідно з ДБН В.2.3-4-2000, як на території Україні, так і за її межами, в районах з помірним кліматом, при температурах навколишнього середовища від — 30С до + 40С і відносній вологості до 80% при температурі повітря +20 °C, запиленості повітря до 2,0 г/м3, швидкості вітру до 50 м/с, інтенсивності дощу 3 мм/хв.

В 2016 році дебютувало друге покоління з індексом Богдан А14532 з дещо зміненим кузовом на 43 сидячих місця (всього - 70), новим двигуном Iveco F4АЕ3682Е Євро-5, коробкою передач EATON, ведучим мостом і передньою вісюю компанії DANA.[1] В тому ж 2016 році дебютував міжміський Богдан А14542 на 43 сидячих місця, який має ту ж начинку, що й Богдан А14532 другого покоління.

Див. також

Примітки

  1. У ЛУЦЬКУ РОБИТИМУТЬ АВТОБУСИ ЕКОЛОГІЧНОГО КЛАСУ. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.

Посилання