Бліпверт

Бліпверт – короткочасна телевізійна реклама, тривалість якої не перевищує однієї секунди.[1] Назва поєднує в собі два слова – blip, що означає короткотривалий звук, та advertisement («реклама»).[2] Назву та концепцію вперше використали у телевізійному фільмі Макс Гедрум: на 20 хвилин у майбутнє (Max Headroom: 20 Minutes into the Future) та першому епізоді науково-фантастичного телевізійного шоу Макс Гедрум «Blipverts». Як у фільмі, так і в телевізійному шоу бліпверт – це дуже швидкоплинна телевізійна реклама тривалістю три секунди, яка виділяється також підвищеною концентрованістю та інтенсивністю. Метою бліпверта є максимальна концентрація уваги глядача, щоби останній не перемикав свій приймач на інший телеканал, як це трапляється під час перегляду стандартних рекламних кліпів.[3] Бліпверт виступає також у якості макгафіну під час розвитку сюжету зазначених кінострічок.[4]

Реальні випадки

Бліпверт-ефект приносив користь рекламному бізнесу і в реальному житті, адже завдяки йому телеглядачі краще засвоювали рекламу.[5]

У 1974 американська компанія Master Lock вставила під час трансляції реклами на чемпіонаті Національної футбольної ліги кліп із зображеним у ньому замком, у який влучила куля шарпшутера. У 1998 односекундний рекламний кліп цієї ж компанії з′являється на телебаченні.[6] Американський журнал Advertising Age, присвячений рекламі, пояснює той факт, що концепція «надшвидкої» реклами не отримала широкого розповсюдження, певними складнощами, пов′язаними з виробництвом і трансляцією односекундних рекламних кліпів.[7]

У травні 2006 компанія General Electric представила односекундну «театральну виставу» – телевізійний рекламний кліп з додатковим матеріалом, включеним як індивідуальні кадри в останній секунді кліпу, для перегляду на цифрових відеопрогравачах. Під час перегляду на нормальній швидкості ці кадри з′являються блискавично, як бліпверт.[5]

У 2009 під час трансляції футбольного матчу Super Bowl XLIII американська компанія Miller Brewing Company показала односекундний рекламний кліп з актором Вінделом Мідлбруксом, який періодично з′являвся також в інших рекламних кліпах цієї компанії починаючи з 2006; у рекламі пива Miller High Life він знаходиться на складі, стоячи на фоні боксів з напоєм, та швидко вигукує «High Life!».[8]

Примітки

  1. ↑ Ang, Lawrence (2014). Principles of Integrated Marketing Communications. Cambridge University Press. с. 120. ISBN 9781107664081.(англ.)
  2. ↑ Winfrey, Les (31 березня 1987). Mind-blowing Tv-industry Satire "Max Headroom" Imagines A Future Where Tv Sets Are Always On. Philadelphia Inquirer. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 7 липня 2016. [Архівовано 2016-08-17 у Wayback Machine.](англ.)
  3. ↑ Abbott, Rebecca (1991). Selling Out 'Max Headroom'. У Olson, Alan M.; Parr, Christopher; Parr, Deborah (ред.). Video Icons & Values. State University of New York Press. с. 111. ISBN 9780791404119. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 27 січня 2019.(англ.)
  4. ↑ Atkinson, Terry (5 травня 1987). The Mixed-up World Of Max Headroom Creators. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 7 липня 2016.(англ.)
  5. ↑ а б Cecil, John (2012). Online Video Revolution: How to Reinvent and Market Your Business Using Video. Palgrave Macmillan. с. 30. ISBN 9781137511249. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 27 січня 2019.(англ.)
  6. ↑ Time, "Blink Of An Ad" [Архівовано 11 січня 2005 у Wayback Machine.] Time.com Retrieved on 04-24-07
  7. ↑ Steinberg, Brian (18 квітня 2011). 12 Minutes, 10 Ideas That Tried to Change TV Ad Time Forever. Advertising Age. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 7 липня 2016.
  8. ↑ Mavity, Ryan. Cape Gazette. "Middlebrooks delivers the High Life to Coastal Delaware [Архівовано 28 липня 2012 у Archive.is]. Aug. 27, 2009.(англ.)

Посилання


Телебачення Це незавершена стаття про телебачення.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.