Бичкова Віра Семенівна

Бичкова Віра Семенівна
Народження30 вересня 1899(1899-09-30)
Могильовська губернія, Російська імперія
Смерть4 червня 1990(1990-06-04) (90 років)
 Волгоград, РРФСР, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьхудожниця, скульпторка
Нагороди
Заслужений майстер народної творчості України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бичкова.

Бичкова Віра Семенівна (нар. 30 вересня 1899, Княжинці, Могилівська губернія, (нині Білорусь), Російська імперія — 4 червня 1990, Волгоград, РРФСР, СРСР) — радянська художниця, скульптор. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1960).

Життєпис

Віра Бичкова народилась в селі Княжинці Могилівської губернії, та згодом сім'я переїхала до Вільно (нині Вільнюс), Литва. Тут батько працював столоначальником Вільненського навчального округу. З 1909 по 1914 роки Віра навчалась в місцевому вищому жіночому училищі. Середню освіту здобула в приватній гімназії міста Могилева, Білорусь. Після закінчення викладала малювання в школах Могилева.

У 1924 році Бичкова вийшла заміж. Під час німецько-радянської війни працювала в евакуації. У 1945 році сім'я переїхала до міста Бар Вінницької області, де чоловіка Віри призначено головним бухгалтером машинобудівного заводу. І тут розпочав реалізовуватись аматорський потеціал митця Бичкової.

У 1953 році на Барському машинобудівному заводі відбулась виставка самодіяльних митців, де були представлені і визнані роботи Віри Бичкової. У цьому ж році вона закінчила курси при Вінницькому будинку народної творчості і активно розпочала займатись живописом, скульптурою та різьбою. З того часу була постійною учасницею районних, обласних виставок. В 1974 році учасниця всесоюзної виставки «Слава труду».

У 1960 році Вірі Бичковій одній із перших присвоєно звання Заслуженого майстра народної творчості Української РСР.

Останні роки життя провела у Волгограді у молодшої доньки Ніни. Померла Віра Бичкова 4 червня 1990 року.

Творчість

Віра Бичкова створила понад дві сотні натюрмортів, етюдів та пейзажів; кілька десятків барельєфів, горельєфів та скульптур з дерева та гіпсу. У живописних творах зображувала краєвиди міста Бар та його околиць.

Станом на середину 70-х років в доробку майстрині було 39 скульптурних та 24 художніх роботи по дереву. В Барському краєзнавчому музеї знаходиться 33 роботи маслом, 10 акварелей та 14 скульптур.

Скульптурні портрети Віри Бичкової — М. Коцюбинського (1963), Т. Шевченка (1964), О. Пушкіна (1965); жанрові композиції — «Чабан» (1959), «Збір винограду» (1970)[1].

Література

  1. Кудрицький А. В., Лабін М. Г., Мистецтво України: Біографічний довідник/Бичкова Віра, Українська енциклопедія, Київ, 1997, с.59
  2. Титаренко В. В., Бичкова Віра Семенівна; Енциклопедія сучасної України, Київ, 2003, т.2, с.613
  3. Кирилов А., Полонила талантом; газета Червоний промінь, Бар, 1982, 13 серпня
  4. Страшний В., Квітнуть півонії таланту; Вінницька правда, Вінниця, 1984, 3 лютого
  5. Йолтуховський М. П., Майстер пензля і різця; газета Подільський край, Бар, 1999, 5 жовтня

Примітки

  1. ↑ Енциклопедія сучасної України