Початковий план АВК полягав у висуванні в Косово з боку Албанії, перерізанні ліній комунікацій для югославських військ та захопленні Метохії. Повстанці зуміли захопити прикордонний пост у Кошарі та певні території завдяки артпідготовці, проведеній албанськими військами, та авіанальотам НАТО на югославські стратегічно важливі об'єкти[17]. Проте подолати другу лінію оборони югославських військ албанці не зуміли.
Підготовка до операції
Між югославськими та албанськими прикордонниками ще до початку бомбардувань НАТО сталося кілька перестрілок, причому на боці албанських прикордонників нерідко виступали члени АВК. Приводами для перестрілок були випадки, коли югослави ловили контрабандистів, які незаконно ввозили зброю на територію Косова та Метохії. До кінця 1998 року АВК була відтіснена сербськими армією та поліцією, пішовши на територію Албанії і продовживши звідти здійснювати вилазки на території СРЮ. Після провалу переговорів у Рамбуйї участь НАТО у вирішенні конфлікту стала неминучою, і з 24 березня 1999 року територія Югославії та великі міста країни (зокрема Белград) зазнавали бомбардувань з боку авіації НАТО.
Для надання військової допомоги албанцям до Албанії було направлено 12 тисяч солдатів контингенту НАТО (у тому числі 5 тисяч солдатів збройних сил США) і доставлено техніку у вигляді понад 30 танків і 26 гелікоптерів Apache. Албанці, використовуючи військову допомогу НАТО, планували атакувати позиції ЗС Югославії біля прикордонного посту в Кошарі, щоб забезпечити прорив частин АВК та албанських добровольців за допомогою збройних сил Албанії та виманити частини ЗС Югославії на відкритий бій, щоб забезпечити можливості для авіанальотів НАТО, оскільки літаки НАТО не досягли успіху в знищенні сухопутних підрозділів югославів. Підсумком мали стати захоплення Джяковиці, перетин дороги між Джяковицею і Призреном із перспективою захоплення всієї Метохії.
Хронологія
9 — 13 квітня
9 квітня 1999 року о 3 годині ранку з албанського боку албансько-югославського кордону в напрямку прикордонного поста Кошаре, контрольованого югославськими військами, були зроблені перші постріли з артилерії[16]. Албанці атакували з трьох боків: у напрямку Раса-Кошарес (алб.Rrasa e Koshares), у напрямку прикордонного посту Кошаре та у напрямку Майя-Глава. Першу атаку на югославські позиції розпочали 136 солдатів АВК[8]; на своїх позиціях перебувало не більше 200 солдатів югославської армії. Упродовж першого дня, за албанськими джерелами, було вбито 4 членів АВК і 23 солдати югославської армії[18]. Члени АВК зайняли позиції на горі Раса-е-Кошарес та обкопалися. Згідно з сербськими джерелами, бійцям АВК допомагали інструктори зі спецпідрозділів Великобританії, Франції, Німеччини та Італії[19].
Бій тривав до наступного ранку: завдяки артпідготовці албанці зайняли Майя-Главу і продовжили обстріл прикордонного посту в Кошарі, змусивши югославських солдатів залишити свої позиції (за наказом майора Драгутіна Димчевські югослави залишили Майя-Главу та одну з прикордонних застав). О 19:00 албанці зайняли прикордонний пост, а пізніше албанців на прикордонному посту зняли на плівку іноземні журналісти з Associated Press[20], CNN та BBC. Югослави відступили до другої лінії оборони, яку було легше захищати. Третього дня югославські резервні частини прибули на допомогу 1-й армії; Тієї ж ночі загін АВК перерізав одну лінію комунікації югославських військ і вивів з ладу БТР BOV, а основні сили албанців атакували позиції югославів в Опіязі, проте зазнали великих втрат і відступили. Наступні атаки албанців на другу лінію оборони югославів закінчувалися невдало, тоді як югослави чекали підходу підкріплень у вигляді підрозділів артилерії та спецназу. 13 квітня 1999 року на югославсько-албанському кордоні стався інцидент[en] у Крумі.
14 квітня — травень
Артилерія сухопутних військ Албанії та АВК продовжувала обстріл югославських позицій із захоплених Майя-Глави та Раса-Кошарес. 14 квітня югослави здійснили контратаку на Майя-Главу: відстань між окопами югославів та албанців не перевищувала 50 м. Югослави не зуміли повністю відбити Майя-Главу, проте не дозволили албанській артилерії вести обстріли. Ця ділянка фронту стабілізувалася до кінця війни. Водночас на Раса-Кошарі змін не було, а обидві сторони зазнали тяжких втрат: югослави гинули під артилерійським вогнем, албанці гинули при спробі прорвати другу лінію оборону югославів.
На початку травня югослави кілька разів намагалися відбити блокпост Кошаре, проте через те, що албанці постійно накривали артилерійським вогнем їх позиції, атаки зазнавали невдач. 6 травня чергова югославська контратака і спроба нейтралізувати артилерію не мали успіху і обернулися великими втратами з боку югославів. 10 травня югославами було відправлено два танки Т-55, які прорвалися за лінію оборони албанців і просунулися на 100 м, хоча албанці тримали висоту. У ніч з 10 на 11 травня під час авіанальоту НАТО було скинуто касетні бомби на югославські позиції: жертвами нальоту стали 8 солдатів і один офіцер, близько 40 були поранені. Албанці, користуючись цим, відкинули югославів.
У середині травня югослави після серії сутичок закріпилися у містечку Мрчай, а наступних сутичках АВК змушена була відступити і цим дозволила югославам зайняти незахищені позиції. 22 травня черговий авіаналіт НАТО обернувся бомбардуванням позицій АВК: унаслідок помилкової атаки жертвами бомбардувань стали 7 або 67 бійців АВК[12], причому дехто з албанських бійців стверджував, що авіація НАТО навмисно атакувало албанські казарми[21]. Авіанальоти НАТО тривали упродовж травня, під час деяких нальотів гинули і мирні жителі[22].
Загалом у битві за Кошарі з югославського боку, за деякими даними, взяли участь близько 1000 військовослужбовців ЗС Югославії[23].
Куманівська військово-технічна угода поклала край і битві за Кошаре та бомбардуванням Югославії. Згідно з угодою, збройні сили Югославії, воєнізовані організації та військова поліція мали залишити Косово, щоб поступитися місцем миротворчому контингенту KFOR. Незважаючи на роззброєння Армії звільнення Косова, багато її членів, залишивши Косово, продовжили свою військову та політичну діяльність, взявши участь у конфлікті у Прешевській долині та сутичках у Македонії.
Втрати
Згідно з заявою генерала Живановича, командира 125-ї мотострілецької бригади, в районі Кошарі загинули 108 бійців збройних сил Югославії (18 офіцерів, 50 рядових солдатів, 13 резервістів і 24 добровольці)[24][25][26]. Відповідно до книги «Герої Вітчизни» (серб.Јунаци Отаџбине/Junaci Otadžbine), в битві на Кошарах в 1999 році втрати югославського війська становили 96 осіб, а з урахуванням солдатів, загиблих в 1998 році, це число сягає 108 осіб[25].
Серед загиблих у боях за Кошару згадувалися двоє громадян Росії (Віталій Глібович Булах[27] та Федір Федорович Шульга[28]) та громадянин України Сергій Іванович Старцев[29], а також громадянин Фінляндії Пітер Олак та громадянин Данії на прізвище Нільсен[30]. Під час бою в Кошарі загинуло також кілька службових собак югославських прикордонників[25]. Багато із загиблих солдатів були відзначені державними нагородами.
Список бійців Збройних сил Югославії, які загинули та зникли безвісти у битві на Кошарах з 9 квітня по 14 червня 1999 року (96 осіб)[25]
За югославськими даними, АВК втратила близько 200 убитими, близько 80 % убитих членів АВК — косовські албанці (точна частка албанців з Албанії та Македонії не встановлена). Сербами також називаються два солдати країн НАТО, убиті в бою — француз Арно П'єр (1971 р.н.) та італієць Франческо Джузеппе Бідер (1961 р.н.) — і алжирець Мурад Мухаммед Алія, який бився на боці албанців; стверджується про знищення 5 танків сухопутних сил Албанії. Албанці стверджують про загибель не менше 113 солдатів АВК у боях за Кошаре.
Події присвячено кілька документальних фільмів РТС, у тому числі фільм з елементами реконструкції «Військові вісті з Кошари» (серб.Ratne priče sa Košara)[31]. У районі Нові-Белград названо вулиця[sr] на честь загиблих у боях солдатів.
↑ абMusa Gjakova (9 квітня 2017). Rrëfimi për Kosharen(алб.). Telegrafi.com. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 23 травня 2018. Brigada 138 në krye me komandantin Agim Ramadani kishte arritur ta thyente kufirin me vetëm 136 ushtarë në njësi të veta.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}