Бещев Борис Павлович
Борис Павлович Бещев (нар. 30 липня 1903, село Велике Ростовського повіту Ярославської губернії, тепер Гаврилов-Ямського району Ярославської області, Російська Федерація — 27 травня 1981, місто Москва) — радянський діяч, залізничник, міністр шляхів сполучення СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 4—9-го скликань. Член ЦК КПРС у 1952—1981 роках. Герой Соціалістичної Праці (1.08.1959). БіографіяНародився в родині робітника-текстильника. У вісім років залишився без батька, виховувався в родині старшого брата. Закінчив початкову школу в селі Велике Ростовського повіту. У 1919 році разом із родиною переїхав на Поволжжя. У 1919—1921 роках — учень телеграфіста на залізничній станції Батраки Самаро-Златоустівської залізниці. У 1921—1923 роках — інструктор Сизранського повітового комітету комсомолу. У 1923—1924 роках — наглядач телеграфу на залізничній станції Батраки Самаро-Златоустівської залізниці. У 1924—1930 роках — на профспілковій роботі: голова правління Клубу залізничників станції Батраки, голова правління Клубу залізничників Сизранського залізничного вузла. У 1930—1935 роках — студент Ленінградського інституту інженерів залізничного транспорту, інженер шляхів сполучення із експлуатації залізниць. У 1935—1936 роках — інженер, старший інженер, заступник начальника станції Ховріно Октябрської залізниці. У 1936—1937 роках — ревізор-диспетчер, заступник начальника Південного розпорядчого відділу Центрального управління руху Народного комісаріату шляхів сполучення (НКШС) СРСР, курирував Білоруську залізницю. У листопаді 1937 — 1940 року — начальник Орджонікідзевської залізниці. У 1940—1941 роках — начальник Октябрської залізниці. З 30 червня 1941 року — уповноважений Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР по дорогах Північно-Західного напряму, по Північному, а потім по Ленінградському фронті. У 1942 році працював начальником Оперативно-експлуатаційного управління Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР, був уповноваженим НКШС СРСР по Північній, Октябрській, Ярославській і Калінінській дорогах. У липні 1942 — грудні 1944 року — начальник залізниці імені В. В. Куйбишева. У грудні 1944 — березні 1946 року — заступник народного комісара шляхів сполучення СРСР і начальник Центрального управління руху НКШС СРСР. У березні 1946 — 5 червня 1948 року — 1-й заступник міністра шляхів сполучення СРСР. 5 червня 1948 — 14 січня 1977 року — міністр шляхів сполучення СРСР. З січня 1977 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. Помер 27 травня 1981 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви. Нагороди і звання
ПриміткиДжерела
|