Бешляге Володимир Васильович
Володимир Васильович Бешляге (рум. Vladimir Beşleagă) — молдовський есеїст, журналіст, прозаїк, письменник, перекладач[2] та політик, колишній депутат парламенту Республіки Молдова[3], Народний письменник Республіки Молдова (1991)[4]. ЖиттєписВолодимир Бешляге народився 25 липня 1931 року в селі Малаєшти (нині Григоріопольського району) Молдавської АРСР. У 1955 році закінчив Кишинівський державний університет. Після навчання в університеті перебував у аспірантурі та вивчав літературу, працюючи над дисертацією про прозу Лівіу Ребреану[5]. Однак він відмовився від проекту через жорстку комуністичну цензуру. Після кількох років журналістики[6] він присвятив себе літературній праці. Він дебютував у 1963 році зі збіркою оповідань La fîntîna Leahului[7], після чого пішли інші прозові книги. Понад двадцять років працював у редакціях журналів Молдавської РСР. Перші збірки його оповідань з'явилися у 1956, 1959, 1963 та 1964 роках. З 1965 року — член Спілки письменників Молдови. Всесоюзну популярність приніс Бешляге роман «Крик стрижа», випущений видавництвом « Радянський письменник» у перекладі російською в 1969 року. В 1978 році Володимир Бешляге отримав Державну премію Молдавської РСР в галузі літератури, мистецтва та архітектури за свій другий роман «Дома» (рум. Acasă). Цей роман також був випущений російською видавництвом «Радянський письменник». У наступні роки вийшли романи «Біль», «Ігнат та Ганна», «Кров на снігу», «Онук». Твори Володимира Бешляге перекладені багатьма мовами колишнього СРСР. Володимир Бешляге виявив себе як художній перекладач. У його перекладі вийшли молдавською мовою твори Лева Толстого, Івана Тургенєва, Бічер-Стоу, «Дафніс і Хлоя» Лонга, «Похвала глупоті» Еразма Роттердамського тощо. На початку 1990-х років був членом парламенту Молдови . В даний час працює головним редактором газети «Ністру». Почесний громадянин Кишинева (18 грудня 2014 року)[8] . Публікації
Примітки
Посилання
|