Беруні (станція метро)

41°20′43″ пн. ш. 69°12′24″ сх. д.

Беруні
Ташкентський метрополітен
Загальні дані
Тип	Односклепінна мілкого закладення
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Довжина	102 м
Дата відкриття	30 квітня 1991 (33 роки)
Архітектор(и)	Ф. Музаффарова А. Табібов
Інженер(и)-конструктор(и)	О. Зокіров, В. Журавльов
Пересадка на	А: 10, 11, 28, 31, 34, 78, 87, 88, 92, 116, 188 Мт: 90м
Виходи до	вул. Фаробі, пр. Беруні
Час відкриття	05:00[1]
Час закриття	00:00[1]

п о р Узбекистонська лінія
Легенда Беруні Тінчлік Чорсу Гафур Гулом Алішер Навої Узбекистон Космонавтлар ССГ до Мінг-Уріка Ойбек Тошкент ^+зал Машинасозлар Дустлік ССГ до Дустліка-2 ТЧ-2 «Салтівське»

«Беруні» (узб. Beruniy) — кінцева станція Узбекистонської лінії Ташкентського метрополітену. Наступна станція — «Тінчлік».

Історія

Станція відкрита 30 квітня 1991 року в складі дільниці Беруні — Чорсу. Назву отримала на честь Аль-Біруні.

Конструкція

Односклепінна станція мілкого закладення з однією острівною прямою платформою, має два підземних вестибюлі.

Колійний розвиток

Станція має оборотні тупики.

Оздоблення

Станція оздоблена в національних традиціях Узбекистану: платформовий зал оздоблено за допомогою куполів покритих візерунками з мармуру. На станції встановлено кришталеві люстри, причому всі — у вестибюлі, в стінах сходи, і в залі виконані в єдиному стилі (художник Ш. Жалілова). Внутрішнє оздоблення стін станції виконано із застосуванням мармуру, граніту, металу, скла, порцеляни.

Примітки

1. Метро Ташкента: схема, опис, фото. Карта метро Ташкента (рос.)

Посилання

• Станція «Беруні» на сайті metrotashkent [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)