Бернадський Юрій Йосипович

Юрій Йосипович Бернадський
Народився	23 січня 1915(1915-01-23) Малин (нині Житомирська область)[1][2]
Помер	29 березня 2006(2006-03-29) (91 рік) Київ
Поховання	Берковецьке кладовище
Діяльність	стоматолог
Галузь	стоматологія
Науковий ступінь	доктор медичних наук

Берна́дський Ю́рій Йо́сипович (23 січня 1915, Малин — 29 березня 2006, Київ) — вчений-стоматолог, доктор медичних наук (1959), професор (1961), завідувач кафедрою хірургічної стоматології (1961–1989), професор-консультант (1989–2006).

Біографія

Народився 23 січня 1915 року в місті Малині Київської губернії. У 1941 році закінчив Казанський стоматологічний інститут. У 1958 році захистив докторську дисертацію на тему «Матеріали до проблеми знеболювання в хірургічній стоматології».

Автор понад 300 наукових праць, в тому числі 14 монографій, посібників, присвячених питанням відновної хірургії щелепно-лицевої області, травматології, онкології, пластичної хірургії, історії та бібліографії стоматології, проблем вищої медичної освіти та інших. Автор 14 винаходів і 40 рацпропозицій.

Голова Українського товариства стоматологів (1962–1970), почесний член Всесоюзного товариства і 13 республіканських товариств стоматологів та хірургів.

Жив у Києві. Помер 29 березня 2006 року. Похований на Міському кладовищі «Берківці».

Могила Ю. Й. Бернадського

Праці

• «Основи хірургічної стоматології» (2-е видання, Київ, 1983);
• «Травматологія і відновна хірургія щелепно-лицевої області» (2-е видання, Київ, 1985);
• «Лікар і хворий у стоматології» (у співавторстві, Київ, 1990) та інші.

Примітки

1. dental-ss.at.ua(рос.)
2. На могилі вказаний 1917 рік народження

Посилання

• Некрополи Киева [Архівовано 5 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)