Берзегов Нух Асланчерійович

Берзегов Нух Асланчерійович
Народився	30 листопада 1925(1925-11-30) Бжедугхабль, Sadovskoye rural settlement^d, Красногвардійський район, Адигейська автономна область, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР
Помер	17 березня 2002(2002-03-17) (76 років) Майкоп, Росія
Країна	СРСР  Росія
Національність	адиг
Діяльність	науковець
Alma mater	Кубанський державний аграрний університет, Adyghe State University^d і Кубанський державний університет
Науковий ступінь	кандидат економічних наук (1969)
Знання мов	російська
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	директор школи^[d]
Військове звання	полковник
Партія	КПРС
Нагороди	медаль «Слава Адигеї»^d

Нух Асланчерійович Берзегов (30 листопада 1925(19251130), аул Бжедугхабль, тепер Красногвардійського району, Адигея, Російська Федерація — 17 березня 2002, місто Майкоп, Адигея, Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й секретар Адигейського обласного комітету КПРС. Депутат Верховної ради СРСР 6—10-го скликань. Кандидат економічних наук (.04.1969).

Життєпис

Народився в селянській родині. Рано залишився без батька, разом із братом виховувався бабусею по батькові. У Бжедугхаблі закінчив російську середню школу.

З 1943 по 1946 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. 7 лютого 1943 року пішов на фронт добровольцем. Почав службу рядовим солдатом, потім став командиром відділення, помічником командира взводу протитанкових рушниць.

Член ВКП(б) з 1944 року.

З 1944 року — комсомольський організатор (комсорг) стрілецького батальйону 1037-го стрілецького полку, з 10 грудня 1945 року — комсорг 246-го артилерійського полку 635-ї бригади 109-ї стрілецької дивізії. Брав участь у боях на Кубані, Дону, в Україні та Молдові.

У 1946—1948 роках навчався на історичному факультеті Майкопського учительського інституту.

У 1948—1952 роках — вчитель, директор Ходзінської семирічної школи, завідувач навчальної частини середньої школи в Кошехабльському та Красногвардійському районах Адигейської автономної області.

У 1951 році закінчив Краснодарський державний педагогічний інститут.

У 1952—1957 роках — завідувач Адигейського обласного відділу народної освіти.

У 1957—1958 роках — заступник голови виконавчого комітету Адигейської обласної ради депутатів трудящих.

У 1958 — 25 березня 1960 року — секретар Адигейського обласного комітету КПРС.

25 березня 1960 — 19 грудня 1983 року — 1-й секретар Адигейського обласного комітету КПРС.

У 1968 році заочно закінчив Кубанський сільськогосподарський інститут.

У 1983—1989 роках — генеральний консул СРСР у місті Варна (Народна Республіка Болгарія).

У 1990—1992 роках працював у Болгарському торгово-промисловому центрі в Москві.

Потім — на пенсії. Автор кількох десятків наукових статей, брошур та книг з питань інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Монографія «Головний хліб Адигеї» (1968) присвячена економічним проблемам обробітку озимої пшениці в Адигеї. Серед інших публікацій Нуха Берзегова — «Радянська Адигея крокує разом з усією країною» (1967), «У братській сім'ї народів» (1972), «У дружній родині братніх народів» (1982). 2010 року в Майкопі вийшла книга його спогадів «Дороги моєї долі…».

Помер 17 березня 2002 року в місті Майкопі. Похований на національному цвинтарі Майкопу.

Звання

• гвардії лейтенант
• полковник

Нагороди

• орден Леніна
• орден Жовтневої Революції
• орден Вітчизняної війни І ст.
• чотири ордени Трудового Червоного Прапора
• два ордени Червоної Зірки
• орден Дружби народів
• медаль «За відвагу»
• медаль «За оборону Кавказу»
• медаль «За взяття Будапешта» (1945)
• медаль «За визволення Праги» (1945)
• медаль «За визволення Бєлграда» (1945)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медаль «За трудову доблесть»
• медаль «Слава Адигеї» (посмертно)
• медалі
• почесний громадянин міста Русе (Болгарія)
• почесний громадянин міста Шумен (Болгарія)
• Відмінник народної освіти РРФСР
• Надзвичайний та Повноважний Посол СРСР

Примітки

Джерела

• Берзегов Нух Асланчериевич (рос.)