|
Бенкендорф Єгор Андрійович
Єго́р Андрі́йович Бенкендо́рф (нар. 14 лютого 1974 р. м. Київ) — український режисер, сценарист, продюсер, голова правління телеканалу «Інтер»[1], колишній генеральний директор Національної телекомпанії України. БіографіяНародився 14 лютого 1974 року в Києві; закінчив Київський державний інститут культури (режисер театрального колективу) і курси операторської майстерності (оператор). З 1997 р. — на телеканалі «Інтер». Починав з посади адміністратора. Потім — голова правління телеканалу. У портфоліо Бенкендорфа такі телевізійні проєкти як: «Об'егоркі», «На лінії вогню», «Народна платформа», «Шейканем», «Шанс Model.ua», «Ігри патріотів», «Стань Міс Всесвіт». Документальні фільми: «11 вересня», «Пригода українських грошей», «8 днів одного року», «Великі Українці», «Сходження благодатного вогню», «Віденський бал», «Свобода на Інтері», «Велика Політика з Євгенієм Кисельовим». З 2010 по[2] 2013[3] рік був генеральним директором Національної телекомпанії України (Першого національного телеканалу). 12 жовтня 2012 року увійшов до складу Президії ради Федерації роботодавців медійної галузі України — Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців «Федерація роботодавців у сфері Телерадіо-, видавничої, рекламної та інформаційної сфери»[4]. 14 лютого 2013 року на зборах акціонерів телеканалу «Інтер» Єгора Бенкендорфа затверджено головою правління каналу[5]. Обіймав посаду до 15 вересня 2016 р. 10 листопада 2016 року Єгор Бенкендорф вступив на посаду генерального директора телеканалу «112 Україна»[6][7]. Нагороди
Сім'яБатько — Андрій Бенкендорф — кінорежисер, продюсер ТРК «Київ» (2008—2009). Мати — режисерка Поліна Рідная. Сестра — режисерка Ганна Бенкендорф, нині покійна. Дружина — телеведуча Юлія Бенкендорф (Стахорська). У Єгора і Юлії Бенкендорф дві дочки. Звинувачення
«Як показала перевірка, протягом 2010 та I півріччя 2011 НРК неефективно і з порушеннями бюджетного та чинного законодавства витрачено близько 25 млн. грн., НТК — понад 24 млн. гривень».
Також було зазначено, що НТКУ і НРКУ використовували зазначені бюджетні кошти тільки на власне утримання[10]. Бюджетні кошти були їм виділені для виконання держзамовлення, що передбачало створення телерадіокомпаніями якісного та конкурентоспроможного продукту на інформаційному ринку, а також пошук додаткових прибутків від телерадіовиробництва. У документі також наголошується, що за відсутності належного контролю з боку Держкомтелерадіо обидві державні компанії «не привели свій організаційно-правовий статус у відповідність до вимог чинного законодавства»[10]. Телебачення
Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
