Рельєф регіону є переважно рівнинним, а середня висота регіону коливається від 800 до 1500 мм. Важливими річками, що протікають через територію екорегіону, є Замбезі, Окаванго та Квандо. З геологічної точки зору основу екорегіону складають глибокі калахарійські піски, піщані дюни, що утворилися в плейстоцені, однак пізніше були поховані під шаром ґрунту. В річкових долинах і дюнних западинах по всьому регіону зустрічаються мілководні, порослі травою та осокою сезонно затоплювані водно-болотні угіддя, відомі як флей[en] або дамбо[en]. Ґрунти дуже глибокі та дреновані, практично без вмісту глини чи мулу. Вони добре поглинають опади і залишаються вологими протягом року, що дозволяє їм підтримувати ліси та рідколісся, незважаючи на низьку кількість опадів у деяких частинах екорегіону.
Клімат
В межах екорегіону переважає напівпустельний клімат (BSh за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів коливається від менш ніж 400 мм на півночі Намібії до понад 600 мм в Зімбабве та до майже 800 мм на півночі регіону, в Анголі та Замбії. Більшість опадів випадає влітку, з листопада по квітень. Середня максимальна температура коливається від 27 до 30 °C, а середня мінімальна температура — від 9 до 12 °C.
Флора
Екорегіон бейкієвих рідколісь Замбезії є перехідною зоною між вологими міомбовими і мопановими[en] рідколіссями і саванами та сухими пустелями і напівпустелями Калахарі. Основними рослинними угрупованнями екорегіону є рідколісся, чагарники та луки, розподіл яких залежить від клімату та ґрунтів.
На алювіальних ґрунтах в долинах річок ростуть ліси, основу яких складають дерева монгонго[en] (Schinziophyton rautanenii) заввишки до 12 м. Монгонгові ліси особливо часто зустрічаються в нижній течії Кубанго, в долинах Куїто[de], Квандо та їхніх численних приток в Анголі, південній Замбії та смузі Капріві в Намібії.
В окрузі Сешеке[en] на заході Замбії зустрічаються незвичайні карликові бейкієві ліси, дерева в яких досягають висоти 1-1,5 м. Ці ліси ростуть серед дамбо і оточені звичайними бейкієвими лісами. Карликові тикові дерева в цих лісах мають своєрідну форму росту через ускладнений дренаж води в нижніх шарах ґрунту, що призводить до зниження аерації ґрунтів.
В бейкієвих лісах та рідколіссях часто виникають пожежі, особливо наприкінці сезону посухи. Пожежам сприяє густий трав'яний та чагарниковий підлісок. В свою чергу, часті пожежі призводять до формування густого чагарникового ярусу, в якому переважають кущі та ліани.
В межах екорегіону зустрічається близько 90 видів плазунів та багато видів амфібій. Серед майже ендемічних амфібій регіону слід відзначити хвайську жабу[en] (Poyntonophrynus kavangensis).