Бевз Тамара Олексіївна

Бевз Тамара
Тамара Бевз
Ім'я при народженніТамара Андреєва
ПсевдонімТамара Корсунська
Народилася18 червня 1947(1947-06-18)
м.Корсунь-Шевченківський, Черкаська область
Померла22 жовтня 2015(2015-10-22) (68 років)
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьпоетка, викладач,
Alma materНаціональний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Мова творівукраїнська
Жанрпоезія

Бевз Тамара Олексіївна, до шлюбу Андреєва (18 червня 1947 — 22 жовтня 2015), літературний псевдонім Тамара Корсунська — українська поетеса, кандидатка філологічних наук, доцентка.

Біографія

Тамара Андрєва народилася 18 червня 1947 року в місті Корсунь-Шевченківський Черкаської області в родині вчителів. У 1962 році закінчила Черепинську восьмирічну школу, [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] а в 1965 році закінчила Корсунь-Шевченківську школу № 1. В 1967 році закінчила педагогічне училище в місті Корсунь-Шевченківський. Опісля працювала вчителькою молодших класів в Радсадівській школі Миколаївської області. В 1972 році закінчила Київський педагогічний інститут, факультет філології, за спеціальність «Українська мова та література». По закінчені працювала в школах міст Жданова, Вінниці та Корсунь-Шевченківського вчителем української мови та літератури.

16 років викладала на кафедрі української мови інституту філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського. В 1996 році їй було присуджено науковий ступінь кандидата філологічних наук, потім вчене звання доцента.

Почала працювати над докторською дисертацією, але за станом здоров'я онуки Олександри Бурбело залишила роботу і дисертацію. Коли онука померла, вона повністю віддалась літературній творчості.

Була членкинею Українського клубу та Літературного форуму [Архівовано 23 березня 2020 у Wayback Machine.].

Хвороба обірвала її творче життя в жовтні 2015 року.

Творчість

Тамара з дитинства захоплювалась поезією. Свої перші вірші надсилала до Республіканської газети «Зірка», друкувала свої твори в ЗМІ. Друкувалися її поезії в газетах «Комсомольське плем'я», «Подільська зоря» (м. Вінниця), «Надросся» (м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська обл.), «Ліра» — обласна літературна газета літоб'єднання ім. О. Донченка при редакції газети «Лубенщина» (м. Лубни, Полтавська обл.) та літературно-художніх альманахах: «Антологія сучасної новелістики та лірики України» (2014, 2015), «Чатує в століттях Чернеча гора» (2014, 2015), «Скіфія — 2014 — Весна, Літо, Осінь, Зима», «Скіфія — 2015 — Весна, Літо» (м. Канів, Черкаська обл.), «Vintage», «Листи до Миколая», «Софія», «Сила почуттів», «Мати», «Дух землі», «Магія кохання» (м. Хмельницький) та інших.

У 2015 році вийшли друком дві її поетичні збірки — «Козацький і Шевченків край» та «Василь Симоненко — Національний поет України».
У 2016 році вийшли збірки сонетів «Намисто України» в чотирьох книгах.
У 2017 році вийшла з друку наступна книга поетеси «Софіївка», поема та поезії про Національний дендрологічний парк в Умані. Через рік побачила світ восьма книга «Тривога за Україну». В ній поезія про трагічні події на Сході України, про захисників Вітчизни, про їх мужність, героїзм, любов до рідного краю.

Твори

  • 2015 — «Василь Симоненко — Національний поет України»[1] (Черкаси);
  • 2015 — Козацький і Шевченків край (Корсунь-Шевченківський)[2];
  • 2016 — Намисто України. Сонети в 4-х книгах (Черкаси);
  • 2017 — Софіївка (Черкаси)[3];
  • 2018 — Тривога за Україну (Вінниця);
  • 2020 — Дорога до миру (Вінниця);
  • 2021 — "Сім Атлантид" (Вінниця);
  • 2022 — «З Україною в серці» (Вінниця).

Відзнаки

  • Спеціальна відзнака «Козацька балачка рекомендує» за участь у IV міжнародному українському літературному конкурсі «Козацька балачка»[4] (поема «Перемога на Землі Мамаїв» м. Київ, 04.06.2014);
  • Диплом переможця від Українського клубу у конкурсі "Шоста поетична зима (м. Київ, 26.02.2015 року).

Примітки

  1. ↑ Василь Симоненко
  2. ↑ Козацький і Шевченків край
  3. ↑ Ряснокрилля Тамари Корсунської. Архів оригіналу за 26 травня 2017. Процитовано 23 березня 2020.
  4. ↑ «Козацька балачка» оголошує переможця IV міжнародного українського літературного конкурсу. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020. [Архівовано 2020-03-23 у Wayback Machine.]

Джерела