Бахтеґан

Бахтеґан перс. بختگان
Бахтеґан
29°21′55″ пн. ш. 53°50′19″ сх. д.
Розташування
Країна	Іран
Розташування	Іран
Прибережні країни	Іран
Геологічні дані
Тип	Солоне озеро
Природоох. тер-я	Bakhtegan National Park^d
Розміри
Площа поверхні	3500  км²
Висота	~ 1500 м
Довжина	70  км
Вода
Солоність	солоне  г/л
Басейн
Вливаються	Kor River^d
Країни басейну	Іран
Інше
Geonames	141855  і 7034042
Бахтеґан (Іран)
Бахтеґан у Вікісховищі

Озеро Бахтеґан (перс. دریاچۀ بختگان) - солоне озеро в остані Фарс (південний Іран) за 150 км на схід від Шираза і за 15 км на захід від Нейрізу.

Маючи площу поверхні 3500 км² Бахтеган посідало друге за розміром місце серед в Ірані. Живилося водою річки Кор^[fa][1]. Було місцем зимівлі перелітних птахів із Росії та рівнин Сибіру, таких як: фламінго, Calonectris, качок та інших. Кілька дамб на річці Кор значно зменшили кількість води, яка потрапляла в озеро, що призвело до підвищення солоності й почало загрожувати популяції перелітних птахів[1]. Нині озеро повністю пересохло.

Висихання озера

Через будівництво дамби Доруздан^[fa] на річці Кор зменшилась кількість води, яка потрапляла з неї до озера.

Крім того, на річці Сейванд^[fa], яка була притокою річки Кор, також побудували греблю під назвою Сейванд^[fa]. Через це вода з річки Сейванд взагалі перестала потрапляти в озеро Бахтеґан і воно повністю пересохло. Вода є лише в тих місцях, де на поверхню виходять місцеві джерела[2].

Вплив на довкілля

Неподалік від озера Бахтеґан розташоване озеро Ташк. Але на відміну від Бахтеґана воно живиться перетоком води з боліт, які розташовані на заході, і великим постійним джерелом на північному заході.

Зазвичай озера були роз'єднані вузькими стрічками суходолу, але в роки рясних дощів, наприклад 1934 і 1971, могли об'єднуватись в одне озеро. Однак після років посухи могли майже повністю висихати, крім ділянок поблизу джерел, навіть ще до будівництва дамб.

Взимку на озерах гніздилося більш як 20 000 перелітних птахів, а отже вони відігравали надзвичайно важливу роль у збереженні генетичної й біологічної різноманітності регіону.

За Рамсарською конвенцією 1971 року обидва озера, їхня дельта і підживлювані джерелами болота були позначені як водно-болотяні угіддя міжнародного значення.

Галерея

• 
  Знімок з космосу, вересень 1992 року
• 
  Озеро Бахтеґан (озеро Ташк безпосередньо на півночі й озеро Манарлу на заході). Знімок зробила команда Діскавері, місія STS-92, 22 жовтня 2000 року
• 
  Озеро Бахтеґан і Ташк в остані Фарс на півдні Ірану. Фото зробив ALOS – японський 4-тонний супутник для дослідження Землі. 23 лютого 2010 року
• 
  Фото зроблене з МКС Самантою Крістофоретті, італійською астронавткою ЄКА, 22 травня 2015 рік

Примітки

1. "Bakhtegan Ecology Alarming", Iran Daily, Aug. 9, 2007. Архів оригіналу за 10 липня 2007. Процитовано 4 лютого 2016.
2. Зрештою дамби стали причиною висихання озера Бахтеґан [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](перс.)

Посилання

• Columbia Encyclopedia entry [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.]