Веніамін Баснер народився 1 січня 1925 року в місті Ярославлі в єврейській родині, евакуйованій з Двинська з початком Першої світової війни. Обидва його діди, а також батьки, незважаючи на вимушену асиміляцію євреїв у СРСР, говорили на ідиш.
Великий вплив на Баснера мав його дід, Хірш Якович Ґредітор, кравець за професією, який знав багато єврейських народних пісень. Опановував скрипку в дитячій музичній школі № 1 в Ярославлі. Одним з перших великих музичних вражень у житті юного Веніаміна стало виконання в Ярославлі в 1938 році П'ятої симфонії Дмитра Шостаковича. По закінченні Ярославського музичного училища в 1942 році Баснер був запрошений солістом в Ярославську філармонію, але вже через рік його призвали до армії. Він служив у військовому оркестрі аранжувальником, а також ремонтував музичні інструменти.
У 1944 році Веніаміна Баснера демобілізували, і він вступив до Ленінградської консерваторії імені М. Римського-Корсакова у клас скрипки і композиції. Закінчивши консерваторію в 1949 році, він почав виступати як соліст і оркестровиймузикант. У 1955 році Баснер став членом Ленінградського відділення Спілки композиторів СРСР і очолив комісію по роботі з молоддю. У наступні роки композитор багато творив, найбільшу популярність йому принесли його оперети, військові пісні і кіномузика (зокрема «З чого починається Батьківщина» (з к/ф «Щит і меч»), «На безіменній висоті», «Від розлуки до розлуки» (з к/ф «Тиша»), «Березовий сік» (з к/ф «Хороший хлопець»), «Цілу ніч соловей нам насвистував» (з к/ф «Дні Турбіних»), «Пісня про рудого песика» (з к/ф «Учитель співу»), «Це було так недавно, це було так давно» (з к/ф «Друзі та роки»), «На все життя, що залишилось» (з однойменного к/ф). Веніамін Баснер також є автором низки статей в музичних журналах СРСР.
Великий вплив на творчість Веніаміна Баснера справила багаторічна дружба з Дмитром Шостаковичем. Шостакович позитивно відгукувався про твори Баснера, допомагав просувати їх на сцену. Як і Шостакович, Баснер дуже цінував музику Густава Малера, його вплив помітно в творах композитора, а також єврейський музичний фольклор.
У 1994 році Баснер здійснив свою давню мрію — відкрив у Петербурзі єврейський театр «Симха» («Радість»), і на прем'єрному показі мюзиклу «Єврейське щастя» власноруч виконав партію скрипки.
В честь Веніаміна Баснера названо астероїд 4267[1].
В 2005 році на фасаді будинку № 16 на набережній річки Мойки встановили меморіальну дошку пам'яті Веніаміна Баснера[2][3].
Література
Бєлєцький І. В. Веніамін Баснер: монографічний нарис. — М., Л., 1972.
Тищенко Б. І. Веніамін Юхимович Баснер. — «Музыкальное обозрение» № 9/1996.
Планета Баснер. До 85-річчя від дня народження композитора Веніаміна Баснера / Автор-упорядник Л. Р. Баснер. — СПб.: Композитор • Санкт-Петербург, 2010. — 320 с., іл.
