uk %D0%91%D0%B0%D1%80%D1%80%D1%96 %D0%90%D1%82%D1%81%D0%BC%D0%B0

Баррі Атсма
Баррі Атсма
Народився	29 грудня 1972 (51 рік); Бромлі, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Країна	Нідерланди
Діяльність	актор, режисер
Alma mater	Utrecht School of the Artsd
Знання мов	англійська
Роки активності	1993 — тепер. час
Діти	Zoë Atsmad
Нагороди	премія «Золоте теля» за найкращу чоловічу рольd (2010)
IMDb	ID 0040038
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Баррі Атсма (англ. Barry Atsma; нар. 29 грудня 1972(19721229)) — нідерландський актор. Він став відомим у Нідерландах завдяки ролі у серіалі «Розенгер та Водка Лайм» («Rozengeur & Wodka Lime») (2001–2005). Він отримав «Golden Calf», і премію Рембрандта. На міжнародному рівні Атсма найвідоміший за свою роботу над британським фільмом 2014 року «Подорож Гектора у пошуках щастя» та британським телевізійним серіалом «Розкол» 2018 року.^[3]

Фільмографія

Подорож Гектора у пошуках щастя (2014)
Begierde - Mord im Zeichen des Zen (2015)
Mannenharten 2 (2015)
Цюрих (2015)
Розкол (2018–2020)
Банкір опору (2018)
Погані банки (2018-2020, серіал)
Клем (2017–2020, серіал)
Тура (2019)
Tatort : Das Monster von Kassel (2019, серіал)

Примітки

↑ ^а ^б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312
↑ ^а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ The Split series two review – steamy legal saga raises the bar again. The Guardian (англ.). 11 лютого 2020. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 29 грудня 2020.

Посилання

Офіційний сайт
Баррі Атсма на сайті IMDb (англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312">[http://www.imdb.com/name/nm0040038/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-1] а ^б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2] а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[3] The Split series two review – steamy legal saga raises the bar again. The Guardian (англ.). 11 лютого 2020. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 29 грудня 2020.

[1]

[2]

[3]