Бараташвілі Микола Мелітоновіч

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бараташвілі.
Бараташвілі Микола Мелітоновіч
груз. ნიკოლოზ ბართაშვილი Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився4 грудня 1817(1817-12-04) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тифліс, Грузинська губернія, Російська імперія
Помер9 (21) жовтня 1845 Редагувати інформацію у Вікіданих (27 років)
Гянджа, Тифліська губернія, Російська імперія
·малярія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняМтацмінда Редагувати інформацію у Вікіданих і Гянджа Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет, письменник
Alma materПерша тифліська чоловіча гімназіяd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовгрузинська Редагувати інформацію у Вікіданих і російська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusQ28096340? Редагувати інформацію у Вікіданих і Q28096342? Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоMeliton Baratasjvilid Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф

Ніколоз Мелітонович Бараташвілі (15 [27] грудня 1817, Тифліс — 9 [21] жовтня 1845, Гянджа) — грузинський поет-романтик.

Людина зі складною долею. Тепер його називають «класиком грузинської літератури», однак при його житті не було видано жодного рядка віршів. Вперше кілька віршів Бараташвілі були опубліковані лише через сім років після його смерті. Тільки після видання в 1876 році збірки його віршів грузинською мовою, Бараташвілі став одним з найпопулярніших поетів Грузії.

Життєпис

Народився в родині князя Мелітона Бараташвілі (1795—1860) і княжни Ефімії Зурабовни Орбеліані (1801—1849).

З 1827 року навчався в Тифліському благородноиу училищі, яке закінчив у 1835 році. Під впливом свого вчителя, громадсько-політичного діяча і філософа Соломона Додашвілі Ніколоз перейнявся ідеями гуманізму і національної свободи.
Після закінчення училища через матеріальні нестатки був змушений служити чиновником в Експедиції суду і розправи.

В 1840-х Ніколоз очолив літературний гурток. Члени цього гуртка заснували згодом постійний грузинський театр (1850) і журнал «Ціскарі» (1852).
Вірші, присвячені княжні Катерині Чавчавадзе, — блискучі зразки любовної лірики.

У 1844 році після повного розорення батька Ніколоз був змушений покинути рідний край і вступити на державну службу спочатку в Нахічевані, потім в Гянджі, де він обіймав посаду помічника повітового начальника.
Захворівши тут малярією, він помер у віці 27 років.

25 квітня 1893 прах поета був перевезений на батьківщину і при величезному скупченні народу урочисто похований в Тбілісі на Дідубійському цвинтарі. У 1938 році урочисто перепохований на горі Мтацмінда в пантеоні найвидатніших громадських діячів Грузії.

Примітки

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

  • Бараташвілі Ніколоз Мелітонович // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 96. — ISBN 966-692-578-8.