Баранський Микола Миколайович
Мико́ла Микола́йович Бара́нський (*15 (27) липня 1881, Томськ — †29 листопада 1963, Москва) — радянський економіко-географ, організатор науки, творець радянської районної школи як напрямку економічної географії, заслужений діяч РРФСР (1943), член-кореспондент АН СРСР (1952). Коротка біографіяМикола Баранський народився в Томську у сім'ї вчителя. У 1898 році став членом РСДРП. 1899-го закінчив гімназію і вступив на юридичний факультет Томського імператорського університету (нині Томський державний університет). Під час навчання продовжував займатись громадською діяльністю, за участь у студентській демонстрації 1901-го року його було відраховано з університету. Згодом написав першу географічну роботу, яка стосувалась майнового розшарування переселенців в одному з сіл Барнаульського повіту (опублікована у 1907 р.). Продовжує займатись революційною діяльністю, зазнає неодноразових арештів, врешті виходить з партії і поселяється в Уфі. У 1910-14 роках навчається на економічному відділенні Московського комерційного інституту (нині РЕА ім. Плеханова), після закінчення якого працював у головному комітеті земського та міського союзів. 1919—1920 рр. — працює у вищій раді народного господарства. Під керівництвом Миколи Баранського сформувався районний напрямок в економічній географії та було створено наукову галузь географії міст.[3] Баранський є автором декількох підручників з економічної географії СРСР для середньої школи, праць з соціально-економічної географії та економічної картографії. Похований Микола Баранський на Новодівочому кладовищі у Москві. В Томську на будинку, де він жив, встановлено меморіальну дошку. На його честь названо вулкан на острові Ітуруп, вулицю в Алмати. Викладацька та наукова діяльністьУ 1920—1921 викладав у Сибірській вищій партійній школі, 1921-го переїхав до Москви, де викладав у таких навчальних закладах:
У 1939 обраний член-кореспондентом АН СРСР, у 1946 висунутий на обрання академіком, однак зняв свою кандидатуру на користь Л. С. Берга.[6]. Під керівництвом Баранського радянська районна школа стала спершу домінуючим, а під кінець 1930-х фактично єдиним «дозволеним напрямком» у радянській економічній географії. Баранський є автором декількох підручників з економічної географії СРСР для середньої школи, праць із соціально-економічної географії та економічної картографії. Основні праці
Примітки
Посилання
|