Баранов Віктор Федорович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Баранов.
Баранов Віктор Федорович
Народився14 жовтня 1950(1950-10-14)
с. Кривуші, Кременчуцького р-ну Полтавської обл.
Помер30 липня 2014(2014-07-30) (63 роки)
м. Київ, Україна
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоУкраїна
Діяльністьпрозаїк, поет, перекладач
Alma materФілологічний факультет Київського університету[d]
Мова творівукраїнська
ЧленствоНаціональна спілка письменників України
Автограф
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Бара́нов Ві́ктор Фе́дорович (нар.14 жовтня 1950, Кривуші, нині Кременчуцького району Полтавської області — 30 липня 2014[1]) — український письменник, поет, перекладач. Голова Національної спілки письменників України (із жовтня 2011 по липень 2014), головний редактор літературного журналу «Київ», віце-президент Товариства «Україна-Румунія», член Комітету з присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року».

Життєпис

Віктор Баранов народився 14 жовтня 1950 р. у с. Кривуші Кременчуцького району на Полтавщині. Закінчив Кривушівську 8-річну школу (1966), Кременчуцьку середню школу №10(1968).

1974 року закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Працював на видавничій роботі.

З 1983 року він працював секретарем Національної спілки письменників України, а 19 листопада 2011 р. його було обрано головою спілки[2]. Він змінив на цій посаді Володимира Яворівського, що очолював Національну спілку письменників України протягом десяти років.

Віктор Баранов також був головним редактором літературного журналу «Київ», віце-президентом Товариства «Україна-Румунія».

Письменник Віктор Баранов брав участь у зустрічах із читачами (1985, Тернопіль, Бережани; 1987, Тернопіль, Бережани, Підволочиськ), святах літератури «Золота осінь» (1985, Тернопіль, Теребовля, Чортківський район), «Тернопільська весна» (1989, Тернопіль, Бучач, Збараж), «Медобори» (1996, Збараж, Ланівці), «Хліб України» (1997, Тернопіль), відзначенні 70-річчя від дня народження Р. Андріяшика (2003, Тернопіль, Борщів).

Помер уранці 30 липня 2014 року у віці 63 років у Києві після тривалої тяжкої хвороби[3]. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Творчість

Автор багатьох книжок поезії, прози, численних перекладів, літературно-критичних, публіцистичних та мистецтвознавчих публікацій.

Твори

Поезія

Один із найвідоміших віршів Віктора Баранова — «До українців» — поклав на музику Теодор Кукуруза.

Проза

Переклади

Перекладав з румунської твори М. Емінеску, Т. Аргозі, Ф. Нягу, Дж. Кашбука, Л. Блага та ін.

Відзнаки

  • Орден «За заслуги» III ст. (24 серпня 2012) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[4]

Вшанування пам'яті

  • У 2016 році на фасаді Кривушівської середньої школи була відкрита меморіальна дошка славетному земляку.
  • 11 жовтня 2016 року на фасаді ЗОШ № 10 з поглибленим вивченням англійської мови, зліва від центрального пходу, була відкрита меморіальна дошка поету та письменнику, літературному діячеві В.Баранову[5].

Примітки

  1. ↑ Відійшов у вічність Голова Національної спілки письменників України Віктор Баранов [Архівовано 4 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Укр. Літ (засновник — НСПУ). 30 Лип 2014, Редактор
    Не стало голови спілки письменників України Віктора Баранова [Архівовано 1 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Українська правда Життя
  2. ↑ Яворівський більше не є головою Спілки письменників
  3. ↑ Відійшов у вічність Голова Національної спілки письменників України Віктор Баранов. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 31 липня 2014.
  4. ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2012 року № 500/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. ↑ В Кременчуге на 10-й школе установили мемориальные доски погибшему в АТО Артему Носенко и писателю Виктору Баранову. Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ (укр.). Процитовано 21 червня 2023.

Джерела та посилання