Бандрівська Одарка Карлівна

Одарка Бандрівська
Ім'я при народженніОдарка (Софія) Карлівна Бандрівська
Народилася17 березня 1902(1902-03-17) Редагувати інформацію у Вікіданих
м. Грибів, Лемківщина, нині Підкарпатське воєводство
Померла5 травня 1981(1981-05-05) Редагувати інформацію у Вікіданих (79 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
ПохованняЛичаківський цвинтар[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоПольща Польща→СРСР СРСР
Національністьукраїнка
Діяльністьпіаністка
Alma materЛьвівська національна академія мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніВасилевич Володимир Владиславович Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоКарло Бандрівський Редагувати інформацію у Вікіданих

Одарка (Софія) Карлівна Бандрівська (нар. 17 березня 1902(19020317), м. Грибів на Лемківщині, тепер Польща — 5 травня 1981, м. Львів) — українська камерна співачка (сопрано), піаністка, педагог; фундатор Музею Соломії Крушельницької у Львові.

Життєпис

По лінії матері доводиться племінницею видатній співачці Соломії Крушельницькій. Навчалася у класичній гімназії Львова. У 1922 році закінчила фортепіанний факультет Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка (клас Марії Криницької). У 1922—1923 роках удосконалювала піаністичну майстерність у Віденській музичній академії у професора Франка. У 1924—1928 роках навчалася співу в консерваторії Польського Музичного Товариства у професора 3. Козловської. 1927 року закінчила гуманітарний факультет Львівського університету. У 1928 році виїхала до Італії (Мілан та В'яреджо), де вдосконалювала навички сольного співу у Соломії Крушельницької.

Повернувшись до Львова 1929 року, почала гастрольне турне в Україні, Польщі та у Відні. У 1930-х роках вела активну творчу діяльність як співачка та піаністка.

Померла 5 травня 1981 року у Львові та похована на Личаківському цвинтарі (поле № 4)[2].

Викладацька діяльність

Видала низку науково-методичних праць.

Серед учнів: Мирослав Антонович, Ія Мацюк, П. Криницька, Тамара Дідик, Марія Процев'ят, Л. Дороніна, Надія Сафронова, вокальне тріо сестер Байко.

Репертуар, записи

В камерно-вокальному репертуарі — твори Р. Штрауса, Г. Вольфа, Р. Вагнера, Й. Брамса, Й. С. Баха, М. Лисенка, Я. Степового, В. Барвінського, інших галицьких композиторів.

Концертмейстерами були: В. Барвінський, Н. Нижанківський, Г. Левицька, Р. Сімович, Л. Уманська, О. Єрмакова та Маріанна Лисенко (донька Миколи Лисенка).

Залишила багато звукозаписів із виконанням творів західноєвропейських класиків, українських та галицьких композиторів.

Збереження спадщини Соломії Крушельницької

Багато часу і зусиль присвятила відновленню пам'яті про Соломію Крушельницьку та примноженню її слави. Зібрала і зберегла архів співачки, на основі якого був створений Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові (відкритий у 1991 році)[2].

Авторка газетних публікацій та спогадів про видатну артистку, родину Крушельницьких, а також про С. Людкевича, І. Франка, Г. Левицьку, О. Карпатського[2].

Примітки

  1. ↑ Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 149. — ISBN 978-966-8955-00-6
  2. ↑ а б в г д е Вітер в долонях, 2017.

Джерела

Література

  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: монографія: Ч. ІІ. — Івано-Франківськ: Плай, 2012. — С. 300.

Посилання

  • Бандрівська Одарка Карлівна. irp.te.ua. Регіональний інформаційний портал «Тернопільщина». 6 травня 2020. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 21 травня 2023.
  • Одарка Бандрівська — хранителька наших духовних традицій. youtube.com. YouTube. Процитовано 21 травня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.