Балансир

Балансири повітродувки 19 століття.

Балансир, рівноважник[1] (від фр. balancier — коромисло, маятник) —

1. Важіль у машині, що служить для передачі руху поршня або для рівномірного розподілу ваги.

Приклад: важіль у верстаті-качалці, що хитається на осі і служить для передачі зворотно-поступального руху від кривошипно-шатунного механізму до канатної підвіски колони насосних штанг.
Основний елемент балансира: Головка балансира — переднє закінчення балансира у вигляді головки, яке служить для кріплення канатної підвіски.

2. Головний регулятор (тягарець), який замінює собою маятник у механізмі годинника.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Російсько-український словник технічної термінології 1928 р. (І. Шелудько, Т. Садовський). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 квітня 2011.

Література