uk %D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%94%D0%B2 %D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE %D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Петро Васильович Балабуєв
Петро Васильович Балабуєв
Народився	23 травня 1931; Валуйськ
Помер	17 травня 2007 (75 років); Київ
Поховання	Берковецьке кладовище
Громадянство	СРСР; Україна
Національність	українець
Діяльність	інженер, викладач університету
Alma mater	Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
Партія	КПРС
Автограф
Нагороди
	Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Петро́ Васи́льович Балабу́єв (23 травня 1931, Валуйськ — 17 травня 2007, Київ) — український авіаконструктор, Герой України, доктор технічних наук, професор. Член ЦК КПУ в 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.

Життєпис

Народився 23 травня 1931 на хуторі Валуйськ, Станично-Луганського району, Луганської області.

З квітня 1954 року після закінчення Харківського авіаційного інституту працює на АНТК ім. О. К. Антонова. Інженер-конструктор, з 1956 року начальник складальної майстерні, з 1959 року начальник складального цеху, з 1960 року провідний інженер по льотних випробуваннях, з 1961-го заступник головного конструктора і начальник філії ОКБ на серійному заводі в Ташкенті в період запуску в серію найбільшого у світі на той час транспортного літака Ан-22 «Антей». Член КПРС з 1962 року.

У 1965 році призначений першим директором Київського механічного заводу, з 1968 року був Головним конструктором під час створення важкого дальнього літака для перевезень великогабаритних вантажів Ан-124 «Руслан». Потім — Перший заступник Генерального конструктора, а в 1984—2005 роках — Генеральний конструктор авіаційної техніки, очолював АНТК. Квітень—жовтень 1992 року — член Колеґії з питань науково-технічної політики Державної думи України. Член Ради експортерів при КМ України (з лютого 1999).

В Києві мешкав у будинку по вулиці Генерала Вітрука, 3/11^[1], на якому йому встановлена меморіальна дошка. Помер 17 травня 2007 року. Похований в Києві, на Міському некрополі «Берківцях» (ділянка № 86).

Професійна діяльність

За його участю та під його керівництвом побудовані літаки: Ан-22 «Антей», Ан-72, Ан-74, Ан-32, Ан-28, Ан-124 «Руслан», найбільший у світі літак Ан-225 «Мрія». Серед останніх розробок пасажирський Ан-140, багатоцільовий Ан-38, середній широкофюзеляжний військово-транспортний літак Ан-70. Голова ради директорів Міжнародного консорціуму «Середній транспортний літак». Керівник програми з виконання контракту з Республікою Іран.

Автор понад 100 наукових праць. Розробив наукові основи проектування та практичного втілення в конструкцію важких транспортних літаків суперкритичних профілів крила.

З грудня 2001 входив у склад Міжвідомчої комісії з питань науково-технологічної безпеки при РНБО^[2].

Пам'ять

10 червня 2021 року у Києві у Святошинському районі напроти ДП «Антонов» на місці колишнього заводу «Червоний екскаватор» було перейменовано Екскаваторну вулицю з включенням до її складу нової Проєктної вулиці 13138, що отримала назву вулиця Авіаконструктора Петра Балабуєва^[3].

Відзнаки і нагороди

Петро Васильович за своє життя був відзначений наступними нагородами та званнями:

Орден Трудового Червоного Прапора (1966)
Герой Соціалістичної Праці (з врученням ордена Леніна та Золотої медалі «Серп і молот», 1975)
Лауреат Державної премії СРСР (1973), Державної премії України (1979)
Заслужений діяч науки і техніки Української РСР (травень 1991)^[4]
Почесна відзнака Президента України (1992)
Орден «За заслуги» I ст. (1998)^[5], II ст. (1997)^[6]
Почесний громадянин Києва (травень 1998)
Орден Дружби (1998, РФ)
Герой України (з врученням ордена Держави, 30 грудня 1999 року)^[7] — за виняткові заслуги перед Українською державою в розвитку авіації, визначні досягнення у створенні новітніх транспортних, пасажирських та спеціальних літаків
Переможець IV Міжнародного конкурсу «Людина року на транспорті» (1999)
Орден Міжнародної кадрової академії «За розвиток науки та освіти» (2000)
лауреат премії НАН України імені О. К. Антонова (2000)
Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2001)^[8]
Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2001)
премія імені Едварда Ворнера (2001, найвища нагорода Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО)
Премія РФ імені Петра Великого (2001)

Примітки

↑ Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 23 травня 2015. [Архівовано 2015-05-24 у Wayback Machine.]
↑ Указ Президента України № 1170/2001. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017.
↑ Рішення Київської міської ради від 10 червня 2021 року № 1444/1485 «Про найменування нової вулиці у Святошинському районі міста Києва» (дата публікації 12.07.2021) [Архівовано з першоджерела 15 серпня 2021.]
↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 1059-XII від 23 травня 1991 року «Про присвоєння тов. Балабуєву П. В. почесного звання „Заслужений діяч науки і техніки Української РСР“»
↑ Указ Президента України № 50/98 від 26 січня 1998 року «Про відзначення працівників Авіаційного науково-технічного комплексу імені О. К. Антонова, м. Київ». Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 27 травня 2022.
↑ Указ Президента України № 426/97 від 13 травня 1997 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За заслуги“». Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 27 травня 2022.
↑ Указ Президента України № 1635/99 від 30 грудня 1999 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Герой України“»
↑ Указ Президента України № 336/2001 від 23 травня 2001 року «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 27 травня 2022.

Посилання

Балабуєв Петро Васильович [Архівовано 27 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
Петро Балабуєв в інтернет-журналі «Гордість України» [Архівовано 11 квітня 2012 у Wayback Machine.]
Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»;
Людина-революція: Пам'яті новатора української авіації Балабуєва [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Життєвий шлях Балабуєва П. В. [Архівовано 11 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Некрополі Києва [Архівовано 5 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Документальний фільм про Петра Васильовича Балабуєва [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Луганщина в лицах: Петр Балабуев (рос.). Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017.

[КЗДП-1] Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 23 травня 2015. [Архівовано 2015-05-24 у Wayback Machine.]

[2] Указ Президента України № 1170/2001. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017.

[kr-1485-3] Рішення Київської міської ради від 10 червня 2021 року № 1444/1485 «Про найменування нової вулиці у Святошинському районі міста Києва» (дата публікації 12.07.2021) [Архівовано з першоджерела 15 серпня 2021.]

[4] Указ Президії Верховної Ради УРСР № 1059-XII від 23 травня 1991 року «Про присвоєння тов. Балабуєву П. В. почесного звання „Заслужений діяч науки і техніки Української РСР“»

[5] Указ Президента України № 50/98 від 26 січня 1998 року «Про відзначення працівників Авіаційного науково-технічного комплексу імені О. К. Антонова, м. Київ». Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 27 травня 2022.

[6] Указ Президента України № 426/97 від 13 травня 1997 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За заслуги“». Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 27 травня 2022.

[7] Указ Президента України № 1635/99 від 30 грудня 1999 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Герой України“»

[8] Указ Президента України № 336/2001 від 23 травня 2001 року «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 27 травня 2022.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

Балабуєв Петро Васильович