Вадим Вікторович Бакатін (рос.Вадим Викторович Бакатин; 6 листопада1937, Кисельовськ, Кемеровська область, РРФСР, СРСР — 31 липня2022, Москва, Росія[5]) — радянський партійний і державний діяч, ліберальний реформатор органів держбезпеки. Перший секретар Кіровського і Кемеровського обкому КПРС (1985—1988), міністр МВС СРСР (1988—1990), кандидат на виборах Президенти РРФСР (1991), останній керівник КДБ СРСР (МСБ СРСР) (1991—1992). Член ЦК КПРС у 1986—1991 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.
У 1969—1971 роках — начальник будівельного управління № 4 тресту «Кемеровохімбуд».
У 1971—1973 роках — головний інженер домобудівного комбінату в місті Кемерово.
У 1973—1975 роках — 2-й секретар Кемеровського міського комітету КПРС.
У 1975—1977 роках — завідувач відділу будівництва Кемеровського обласного комітету КПРС.
У 1977—1983 роках — секретар Кемеровського обласного комітету КПРС.
У 1983—1985 роках — інструктор ЦК КПРС у Москві.
У 1985 році закінчив Академію суспільних наук при ЦК КПРС.
22 березня 1985 — 26 травня 1987 року — 1-й секретар Кіровського обласного комітету КПРС.
7 травня 1987 — 17 листопада 1988 року — 1-й секретар Кемеровського обласного комітету КПРС.
20 жовтня 1988 — 1 грудня 1990 року — міністр внутрішніх справ СРСР, генерал-лейтенант.
З березня 1991 року — член Ради безпеки при Президентові СРСР.
29 серпня — 3 грудня 1991 року — голова Комітету державної безпеки СРСР. 6 листопада 1991 — 15 січня 1992 року — керівник Міжреспубліканської служби безпеки ССР.
З березня 1992 по 1997 рік працював у Міжнародному фонді економічних і соціальних реформ (фонд «Реформа»). Керував департаментом політичних і міжнаціональних досліджень фонду. Пізніше працював радником у компанії «Альфа-цемент», в інвестиційній компанії «Схід-капітал» у Москві.