|
Байсарович Володимир Миколайович
Володимир Миколайович Байсарович (нар. 25 квітня 1943, Луцьк — пом. 22 січня 2016, Луцьк) — радянський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По закінченні футбольної кар'єри — радянський та український футбольний тренер. Відомий роботою у складі луцької «Волині», тренерський штаб якої він очолював відразу після відродження у Луцьку профспілкового футбольного клубу майстрів у 1977—1978 роках, а також за роботою у ДЮСШ луцького клубу, де він виховав цілу плеяду талановитих футболістів, у тому числі був першим тренером багаторічного капітана збірної України Анатолія Тимощука.[1] Заслужений тренер України. Клубна кар'єраВолодимир Байсарович розпочав виступи на футбольних полях у складі команди «Приладист» із Мукачевого, яка на той час мала армійське підпорядкування. Після закінчення служби в армії Байсарович повернувся до Луцька, та розпочав виступи у місцевій команді другої ліги «Волинь» у 1966 році.[2] Закінчив виступи у команді майстрів Байсарович після закінчення сезону 1969 року, коли майже весь склад луцької команди, яка на той час була перейменована у «Торпедо», було відраховано із клубу.[3] Тренерська кар'єраПісля закінчення кар'єри гравця Володимир Байсарович розпочав тренерську кар'єру. Відразу після закінчення виступів на футбольних полях Байсарович почав працювати тренером в ДЮСШ «Торпедо». У 1977 році армійська команда СК «Луцьк» була розформована із відновленням команди СКА у Львові. У Луцьку натомість було відроджено профспілкову команду майстрів «Торпедо», головним тренером якої було призначено Володимира Байсаровича. Формувати команду довелось практично з нуля, тому у першому своєму сезоні команда зайняла лише 19 місце в українській зоні другої ліги.[4] І наступного сезону команда більше боролась за виживання у лізі, а головному тренеру часто доводилось займатися й чисто адміністративними справами, адже посада начальника команди тривалий час залишалась вакантною.[5] У 1979 році на посаду головного тренера «Торпедо» було призначено Євгена Пестова[6], а Байсарович перейшов на посаду начальника команди.[7] Наступного року Володимир Байсарович покинув тренерський штаб «Торпедо», деякий час працював тренером аматорського луцького «Прилада», а після цього повернувся до роботи в ДЮСШ, де й працював тривалий час[8], із невеликою перервою у 1992—1993 роках, коли він знову працював у тренерському штабі «Волині», а також був президентом клубу.[9][10] За час роботи дитячим тренером підготував низку футболістів для луцької команди — Миколу Кльоца, Михайла Бурча, Павла Філонюка, Володимира Гащина, Олександра Єщенка, але найбільшим його досягненням стала підготовка майбутнього капітана збірної України Анатолія Тимощука.[11] Володимир Байсарович також тренував дитячі та юнацькі збірні області різного віку на всеукраїнських змаганнях.[12] Тривалий час Байсарович працював старшим тренером ДЮФШ «Волинь».[13] За значні успіхи у підготовці молодих футболістів у 2008 році Володимиру Байсаровичу було присвоєно звання Заслуженого тренера України.[14] Проте у 2012 році у зв'язку із зміною власників клубу Байсаровичу довелось залишити роботу в ДЮФШ «Волинь».[11] Після відходу зі школи «Волині» Байсарович працював у луцькій ДЮСШ № 2.[15] Особисте життяСин Володимира Байсаровича — Андрій Байсарович — грав за «Волинь» на позиції воротаря, після завершення ігрової кар'єри був футбольним арбітром.[16] СмертьПомер Володимир Байсарович 22 січня 2016 року в Луцьку.[17][18] Вшанування пам'ятіУ пам'ять про Володимира Байсаровича в Луцьку за ініціативою ДЮСШ № 2, де Байсарович працював тренером останні роки свого життя, 4—5 жовтня 2016 року відбувся міжнародний турнір серед дитячих футбольних команд пам'яті Володимира Байсаровича.[19] Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
