Станом на 1885 рік складалася з 14 поселень, 16 сільських громад. Населення — 17 387 осіб (8803 чоловічої статі та 8584 — жіночої), 754 дворових господарства[1].
Бабчинці — колишнє власницьке село при річці Буша за 22 версти від повітового міста, 3823 особи, 201 дворове господарство, 2 православні церкви, постоялий двір, 3 постоялих будинки, 2 лавки, 3 водяних млини. За 11 верст — селище старообрядців Пилипи із лікарнею та постоялим будинком.
Бандишівка — колишнє власницьке село при річці Мурафа, 730 осіб, 38 дворових господарств, православна церква, поштова станція, постоялий будинок.
Борівка (Грималівка) — колишнє власницьке село, 3308 осіб, 146 дворових господарств, 2 православні церкви, постоялий двір, 3 постоялих будинки, 2 лавки, винокурний завод.
Букатинка — колишнє власницьке село при річці Мурафа, 963 особи, 49 дворових господарств, православна церква, 3 постоялих будинки, водяний млин.
Буша — колишнє власницьке село при річці Лозова, 776 осіб, 45 дворових господарств, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, кузня, 2 водяних млини.
Грушка — колишнє власницьке село при річці Мурафа, 825 осіб, 53 дворових господарства, православна церква, водяний млин.
Коси — колишнє державне село при річці Мурафа, 612 осіб, 36 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
Мервинці — колишнє власницьке село при річці Мурафа, 593 особи, 31 дворове господарство, православна церква, постоялих будинок, водяний млин, винокурний завод.
Моївка — колишнє власницьке село при річці Буша, 733 особи, 33 дворових господарства, лікарня, постоялих будинок, лавка, бурякоцукровий завод.
Садки — колишнє власницьке село при річці Лозова, 663 особи, 37 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
Ярузькі Вила — колишнє власницьке село при річках Мурафа та Лозова, 879 осіб, 48 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок.
