Ахунбабаєв Юлдаш Ахунбабаєвич

Ахунбабаєв Юлдаш Ахунбабаєвич
узб. Yo‘ldosh Oxunboboyev
Народився1 липня 1885(1885-07-01)
Маргілан, Маргеланський повітd, Ферганська область, Російська імперія
Помер28 лютого 1943(1943-02-28) (57 років)
Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна Узбекистан
Діяльністьполітик
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] і Deputy Chairman of the Presidium of the Supreme Soviet of the USSRd
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора

Юлда́ш Ахунбаба́євич Ахунбаба́єв (узб. Axunboboev, Yuldosh Axunboboevich; 13 липня 1885, кишлак Жой Базар, Маргіланський повіт, Ферганська область — 28 лютого 1943, Ташкент) — узбецький та радянський політичний діяч, заступник Голови Президії Верховної Ради СРСР.

Біографія

Юлдаш Ахунбабаєвич Ахунбабаєв народився в кишлаку Жой Базарі Маргіланського повіту, Ферганської області, Російська імперія (нині — Ферганська область Узбекистану)[1].

До 1917 року служив у баїв. У 1916 році Ахунбабаєв брав активну участь у народному повстанні проти царизму, за що був ув'язнений.

Після Жовтневого перевороту Ахунбабаєв виступив як організатор джойбазарської бідноти; учасник боїв проти басмацтва.

1921 року вступив до лав Комуністичної партії. Далі працював у повітових та обласних партійних і радянських організаціях. У 1925 на 1-му Установчому з'їзді Рад Узбекистану був обраний головою Президії ЦВК Узбекистану. На 3-му Всесоюзному з'їзді Рад був обраний членом ЦВК СРСР, згодом членом Президії ЦВК СРСР.

У 1938 році Юлдаш Ахунбабаєв обирався Головою Президії Верховної Ради Узбецької РСР, заступником Голови Президії Верховної Ради СРСР. Ахунбабаєв — делегат XIV—XVIII з'їздів ВКП(б) та XIV—XVIII загальнопартійних конференцій.

Проводив політику розвитку бавовництва та освоєння земель, ліквідації неписьменності та розкріпачення жінок[1].

Відзнаки і нагороди

Ю. Ахунбабаєв нагороджений орденом Леніна та двома орденами Трудового Червоного Прапора.

Вшанування

  • За радянських часів у центрі Ташкента на вулиці Лашкорбегі, 19, в одноповерховій садибі дореволюційної побудови, в якій у 1938—1943 роках мешкав Юлдаш Ахунбабаєв був відкритий його меморіальний музей. 2005 року за рішенням місцевої влади, через недотримання протипожежних норм, будинок-музей Юлдаша Ахунбабаєва був зачинений[1].
  • Його ім'я присвоєне Андижанському обласному узбецькому театру музичної драми і комедії, ташкентській фабриці фабриці головних уборів та Ташкентському республіканському театру юного глядача.
  • 1965 року у Львові на вулиці Курській, 14 (нині — вулиця Повстанська) відбулися урочистості, присвячені відкриттю львівської середньої загальноосвітньої школи № 76, якій було присвоєне ім'я Юлдаша Ахунбабаєва — на знак дружби українського та узбецького народів. 5 жовтня 1977 року на подвір'ї школи встановлено бронзове погруддя узбецькому діячеві[2]. На початку 1990-х років погруддя було демонтовано, а школу 1999 року перереєстрована у львівську спеціалізовану середню загальноосвітню школу № 76 з поглибленим вивченням англійської мови імені Василя Стуса (нині — Львівський навчально-виховний комплекс імені Василя Стуса «Спеціалізована школа І ступеня — ліцей міжнародних відносин»).

Примітки

  1. ↑ а б в В Ташкенте ликвидируют дом-музей Юлдаша Ахунбабаева. ferghana.ru (рос.). ИА «Фергана». 28 серпня 2005. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
  2. ↑ Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 252.

Джерела