Ахмад Масуд (10 липня 1989 (1989-07-10 ) , Панджшер , Демократична Республіка Афганістан ) — афганський політик, син антирадянського полководця Ахмада Шаха Масуда . Був призначений генеральним директором Фонду Массуда у листопаді 2016 року.[ 3] 5 вересня 2019 року він був оголошений наступником свого батька в долині Панджшир .[ 4]
Молодість і освіта
Ахмад Массуд народився 10 липня 1989 року в місті Пію в провінції Тахар на північному сході Афганістану, має таджицьке походження.[ 5]
Після закінчення середньої школи в Ірані , провів рік на військовому курсі в Королівській військовій академії Сандхерст у Британії.[ 6] 2012—2015 — навчався військовим дослідженням у Королівському коледжі Лондона, де отримав ступінь бакалавра. Також отримав ступінь магістра міжнародної політики Лондонському університеті 2016 року.[ 7] [ 8] [ 9]
Кар'єра
Масуд повернувся до Афганістану, був призначений генеральним директором Фонду Масуда у 2016 році.[ 10] [ 11]
З березня 2019 року Масуд увійшов у політику.[ 12] [ 13] [ 14] [ 15]
Він підтримав ідею свого батька щодо швейцарської моделі внутрішніх відносин влади в Афганістані, заявивши, що децентралізація уряду та деконцентрація влади з Кабула дасть більш ефективний розподіл ресурсів та повноважень провінціям країни, тим самим приносить процвітання та стабільність країні в цілому.[ 16] [ 17] [ 18]
На тлі військових досягнень талібів у 2021 році, Масуд зібрав коаліцію ополченців на півночі Афганістану під назвою Другий опір або опір Панджшира .[ 19] [ 20] Після капітуляції Кабула він приєднався до першого віцепрезидента Амрулли Салеха , почавши боротьбу проти правління талібів.[ 21]
Панджшерський опір
У серпні 2021 року після наступу Талібану та захоплення ними майже всього Афганістану та Кабулу , Масуд разом із Амруллою Салехом організували в Панджшерській ущелині на північному сході Афганістану опір окупації талібів .[ 22]
Див. також
Примітки
↑ https://massoudfoundation.org/board-of-directors/
↑ http://www.afghan-bios.info/index.php?option=com_afghanbios&id=4514&task=view&total=4&start=1&Itemid=2
↑ گفت و گو با فرزند احمدشاه مسعود؛ "عملیات ما برای ادبیاتمان است" . 24 лютого 2014. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 26 травня 2022 .
↑ Ahmad Massoud Declared As His Father's Successor . TOLOnews . Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 18 серпня 2021 .
↑ Pariani, Nazari. روایتِ احمد مسعود از احمدشاه مسعود [Ahmad Massoud's account of Ahmad Shah Massoud]. Mandegar Daily (Persian) . Архів оригіналу за 10 вересня 2016. [Архівовано 2016-09-10 у Wayback Machine .]
↑ Son of slain Afghan resistance hero Ahmad Shah Massoud enters political fray . 6 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021 .
↑ Son of famed Afghan commander Massoud steps into spotlight . The Straits Times . 28 серпня 2019. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021 .
↑ Anne Chaon (1 вересня 2016). Lion of Panjshir's son ready to take up his Afghan destiny . Yahoo.com. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 28 листопада 2016 . [Архівовано 2021-08-17 у Wayback Machine .]
↑ AFP (1 вересня 2016). Lion of Panjshir: Ahmad Shah Masood's son ready to take up his Afghan destiny - The Express Tribune . Tribune.com.pk. Архів оригіналу за 22 серпня 2021. Процитовано 28 листопада 2016 .
↑ My father was the first to negotiate with the Taliban . My father was the first to negotiate with the Taliban . Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021 .
↑ Malejacq, Romain (15 січня 2020). Warlord Survival: The Delusion of State Building in Afghanistan . Cornell University Press. ISBN 9781501746437 . Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021 .
↑ Heir to Lion of Panjshir returns to reunite his father's followers . Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 18 серпня 2021 .
↑ Meuse, Alison Tahmizian (5 вересня 2019). Afghanistan: Ahmad Massoud seizes father's torch . Asia Times . Архів оригіналу за 22 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021 .
↑ Taliban seeks to share power in Afghanistan's government, but will ethnic groups approve? . PBS NewsHour . 14 грудня 2019. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021 .
↑ Glasse, Jennifer (11 вересня 2019). Son of famed Afghan resistance fighter launches new political movement . CBC . Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021 .
↑ Ahmad Massoud: Decentralization is the Solution . 3 липня 2020. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021 .
↑ What Is Missing From Afghan Peace Talks . Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021 .
↑ Son of slain Afghan commander Massoud warns of 'civil war' if US troops leave hastily . Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021 .
↑ Zucchino, David; Fazi, Fatima (24 червня 2021). Attacked and Vulnerable, Some Afghans Are Forming Their Own Armies . The New York Times . Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 17 серпня 2021 .
↑ Behzan, Frud (12 серпня 2021). Afghanistan’s Anti-Taliban Stronghold Gears Up For New Fight Against Militants . Radio Free Europe/Radio Liberty (англ.) . Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 17 серпня 2021 .
↑ Тепер це мій бій, – син легендарного героя Афганістану оголосив війну талібам . 24 Канал (укр.) . Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021 .
↑ Ахмад Массуд закликав Захід допомогти у війні з талібами . Останній Бастіон (Укр.) . 20.08.2021. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20.08.2021 .