Аугментатив

Аугментати́в, або огментатив (від лат. augmen — збільшення, підвищення), збільшувально-підсилювальне слово або форма слова. Протилежність димінутиву.

Аугментатив в українській мові утворюється за допомогою:

• афіксів: -ище, -ища; вітер — вітрище;  

• суфікса «ен» (Л. Глібов: «Аж суне Вовк — такий страшенний / та здоровенний»);

• подвоєних префіксів (О. Різниченко: «Стоптала копитами татарва / Угіддя руські й діточок маленьких. / Попогуляла шабелька крива / По їхніх татах і по їхніх неньках»).

Також утворюється за допомогою епентези (грецьк. epenthesis — вставка), тобто появи додаткового звука в складі слова, зокрема «о» (О. Різниченко: "Сокира щугоне униз, / І череп, ніби диня, репне).

Використовується (переважно в розмовній мові) для надання мовленню більшої виразності, негативного або позитивного забарвлення.

Джерела

• Аугментатив [Архівовано 3 квітня 2018 у Wayback Machine.]

Посилання

• Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 69-70.
• Когут С. В. Окремі аспекти порівняльної характеристики англійських ауґментативів та демінутивів // Актуальні проблеми філології та перекладознавства. – Випуск десятий. — 2016. — С. 29-32.
• І. С. Беркещук. Демінутиви та аугментативи – виразники українського менталітету // Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. – Випуск 14. — 2016. — С. 20-26.