Атомна блондинка
«Атомна блондинка» (англ. Atomic Blonde) — американський шпигунський трилер режисера Девіда Літча, що вийшов 2017 року. Стрічка створена на основі графічного роману «The Coldest City» і розповідає про шпигунку, яка має знайти надважливе досьє. У головних ролях Шарліз Терон, Джеймс Мак-Евой, Джон Гудмен. Вперше фільм продемонстрували 12 березня 2017 року у США на кінофестивалі «На Південь через Південний захід»[2], а в Україні у широкому кінопрокаті показ розпочався 27 липня 2017[3]. У квітні 2020 року з’явилася інформація про сиквел фільму, який має вийти на Netflix, згодом інформацію підтвердили режисер Девід Літч та акторка Шарліз Терон.[7] СюжетУ 1989 році, напередодні падіння Берлінського муру і другої наддержави світу, агент MI6 Джеймс Гаскойн був убитий агентом КДБ Юрієм Бахтіним. Також агент вкрав шматок мікрофільму, прихований в наручному годиннику, який містить дані на кожного активного польового агента в СРСР. Десять днів потому Лоррейн Бротон, суперагент MI6, отримує інструктаж у керівника MI6 Еріка Грея і агента ЦРУ Еммета Курцфельда про її місію до Берліна. Наступного дня після смерті Гаскойна Лоррейн вирушає до Берліна, щоб відібрати досьє і вбити Сатчела, подвійного агента, який продає інформацію Радянському Союзу і який зрадив Гаскойна. Коли вона прибуває до Берліна, її відразу ж беруть в заручники агенти КДБ, які працюють на торговця зброєю і інформатора КДБ Александра Бремовича. Убивши агентів, Лоррейн зустрічається з начальником берлінської резидентури, агентом Девідом Персівалем. Визнавши, що у них немає ніяких реальних зачіпок, Лоррейн влаштовує обшук в квартирі Гаскойна, знаходить фото його і Персіваля, а потім потрапляє у засідку східнонімецької поліції. Персіваль знав, що вона їде в квартиру, і починає підозрювати його в тому, що він і є Сатчел. Лоррейн також зустрічає Дельфіну Лассалле, наївну французьку агентессу і вступає з нею в контакт. Тим часом Бахтін повідомляє про свій намір продати досьє тому, хто запропонує найвищу ціну. Персіваль, зрозумівши, що він під підозрою, вбиває Бахтіна і забирає досьє собі. Потім він зустрічається з Бремовичем, щоб організувати передачу досьє, в той час як Дельфіна таємно їх фотографує. Персіваль пропонує доставити перебіжчика, який вкрав і запам'ятав досьє, офіцера Штазі під кодовим ім'ям "Спайглас" і його сім'ю через кордон із Західним Берліном. Однак він обманює всіх, вбиваючи "Спайгласа" і людей Бремовича, попри зусилля Лоррейн. Персіваль вирушає до квартири Ласалле і вбиває її, щоб прикрити його власні сліди. Лоррейн приходить занадто пізно, але виявляє фотографії, зроблені Ласалле, які доводять, що Персіваль і є Сатчел. Коли Персіваль вбиває свою охорону і намагається втекти, Лоррейн вистежує його, вбиває і забирає досьє. Пізніше Лоррейн виступає перед MI6 з фотографіями та аудіозаписами, які викривають Персіваля як зрадника, і каже, що не знає поточне місцезнаходження досьє, змушуючи агентство закрити справу. Три дні потому вона зустрічається з Бремовичем в Парижі, кажучи, що вона і є Сатчел. Лоррейн передає йому підробне досьє, але Бремович знає, що вона його підставила і готується її вбити. Лоррейн вбиває його поплічників і розповідає, що це вона маніпулювала подіями з самого початку, і що все йшло саме за її планом. Вона вбиває Бремовича, зустрічається з Курцфельдом, і Лоррейн, подвійний агент ЦРУ в MI6, повертається з ним до Ленглі. У ролях
Створення фільмуЗнімальна група
ВиробництвоЗнімання фільму розпочалося 22 листопада 2015 року[9]. СприйняттяОцінки і критикаВід кінокритиків фільм отримав схвальні відгуки: Rotten Tomatoes дав оцінку 75 % на основі 223 відгуків від критиків (середня оцінка 6,4/10). Загалом на сайті фільм має схвальні оцінки, фільму зарахований «стиглий помідор» від фахівців[10], Metacritic — 63/100 на основі 49 відгуків критиків. Загалом на цьому ресурсі від фахівців фільм отримав схвальні відгуки[11]. Від пересічних глядачів фільм теж отримав схвальні відгуки: на Rotten Tomatoes 67 % зі середньою оцінкою 3,6/5 (24 841 голос), фільму зарахований «попкорн»[10], на Metacritic — 6,5/10 на основі 132 голоси[11], Internet Movie Database — 7,1/10 (24 322 голоси)[12]. Українська кінокритик Надія Заварова у своїй рецензії на фільм написала, що «Дивитися картину — одне задоволення: ніби заснув, відчув всю красу і виразність абсолютно алогічного, але такого яскравого сну і не хочеш прокидатися. Все-таки, коли образ перемагає сюжет, народжується щось вкрай цікаве та примітне: «Атомна блондинка» — це не фільм, знятий без сценарію, це стрічка, створена всупереч сценарію»[13]. Оксана Грушанська на ресурсі «Moviegram» написала: «...час від часу складається враження, мовби фільм не дійшов спільного знаменника із самим собою... Втім, навіть Берлін 89-го досі розділений навпіл стіною – чому б, наслідуючи атмосферне місце дії, не подвоїтися і самій історії?»[14]. Максим Івануха на сайті Еспресо TV написав, що «„Атомна блондинка“ — це наскрізь пусте кіно, під час якого потрібно відпустити мозок, інакше можна передчасно покинути глядацький зал у пошуках хоча б якогось сенсу»[15]. Касові збориПід час показу в Україні, що розпочався 27 липня 2017 року, протягом першого тижня на фільм було продано 80 191 квиток, фільм був показаний на 272 екранах і зібрав 6 808 076 ₴[16], або ж $262 556[17], що на той час дозволило йому зайняти 1 місце серед усіх прем'єр. Під час показу у США, що розпочався 28 липня 2017 року, протягом першого тижня фільм був показаний у 3 304 кінотеатрах і зібрав $18 554 000, що на той час дозволило йому зайняти 4 місце серед усіх прем'єр. Станом на 6 серпня 2017 року показ фільму триває 21 день (3 тижні), зібравши у прокаті в США 44 978 855 доларів США, а урешті світу $18 797 831 [5] (за іншими даними $18 869 106[6]), тобто загалом 63 776 686 $[5] (за іншими даними $63 847 961[6]) при бюджеті 30 млн доларів США[4]. Нагороди та номінаціїСтрічка отримала 4 номінації, з яких перемогла у 3-ох[18]
Музика
Музику до фільму «Атомна блондинка» написав Тайлер Бейтс, саундтрек вийшов 28 липня 2017 року налейблі «Backlot Music»[20][21][22].
Цікаві факти
Примітки
Посилання
|