Атлантія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Атлантика.
Атлантія бл. 2 млрд років тому. Сірим кольором позначені архейські кратони.

Атлантія або Атлантика (грец. Ατλαντικα — Атлантика) — древній материк, який виник у протерозойську еру приблизно 2 млрд років тому з різних кратонів на місці сучасної Західної Африки та східної Південної Америки.[1] Своє ім'я континент отримав через те, що нині на цьому місці знаходиться південна частина Атлантичного океану.[2]

Історія континенту

Реконструкція поверхні Землі 550 млн років тому. Кратони Атлантики формують Західну Гондвану.

Згідно з сучасними уявленнями, Атлантія сформувалася одночасно з Неною приблизно 1,9 млрд років тому з архейських кратонів, включаючи Амазонію (на місці сучасної Південної Америки), а також кратону Конго, західно- та північноафриканських кратонів (на місці сучасної Африки).[3]

Атлантія відокремилася від Нени в період між 1,6-1,4 млрд років тому, коли розпався суперконтинент Нуна (складався з континентів Ур, Нена та Атлантія).[2] Разом з Нуною, Уром та декількома меншими плитами, Атлантія сформувала суперконтинент Родінія приблизно 1 млрд років тому. Внаслідок розпаду Родінії між 1 млрд та 500 млн років тому сформувалися три нові континенти: Лавразія, Східна та Західна Гондвани, Атлантія стала ядром останньої.[1] Впродовж неопротерозою утворилася бразильсько-панафриканська орогенна система, центральна частина якої, ороген Арасуаї-Західне Конго, залишив по собі виразні деформації, що досі присутні на обох сторонах Атланики.[4]

Примітки

  1. ↑ а б Rogers, 1996
  2. ↑ а б Sankaran, 2003, с. 1122
  3. ↑ Yoshida, Windley та Dasgupta, 2003, с. 16
  4. ↑ Alkmim та ін., 2006, Abstract; Noce та ін., 2007, с. 60

Посилання

  • Alkmim, Fernando F.; Marshak, Stephen; Pedrosa-Soares, Antônio Carlos; Peres, Guilherme Gravina; Cruz, Simone Cerqueira Pereira; Whittington, Alan (September 1 2006). Kinematic evolution of the Araçuaí-West Congo orogen in Brazil and Africa: Nutcracker tectonics during the Neoproterozoic assembly of Gondwana. Precambrian Research. 149 (1-2): 43—64. doi:10.1016/j.precamres.2006.06.007.
  • Noce, Carlos M.; Pedrosa-Soares, Antônio Carlos; da Silva, Luiz Carlos; Armstrong, Richard; Piuzana, Danielle (2007). Evolution of polycyclic basement complexes in the Aracuaí Orogen, based on U–Pb SHRIMP data: Implications for Brazil–Africa links in Paleoproterozoic time (PDF). Precambrian Research (159): 60—78. doi:10.1016/j.precamres.2007.06.001. Архів оригіналу (PDF) за 9 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2013.
  • Rogers, John J. W. (January 1996). A History of Continents in the Past Three Billion Years. The Journal of Geology. 104 (1): 91—107. Bibcode:1996JG....104...91R. doi:10.1086/629803. JSTOR 30068065.
  • Sankaran, A. V. (2003). The supercontinent medley: Recent views (PDF). Current Science. 85 (8): 1121—1123. Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2020. Процитовано 11 лютого 2013.
  • Yoshida, Masaru; Windley, Brian F.; Dasgupta, Somnath, ред. (2003). Proterozoic East Gondwana: supercontinent assembly and breakup. Т. 206. Geological Society of London. ISBN 1-86239-125-4. Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 11 лютого 2013.

Література