Атаманчук Андрій Вікторович
Андрі́й Ві́кторович Атаманчу́к (нар. 6 травня 1979 — пом. 5 вересня 2014) — солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, учасник російсько-української війни. ЖиттєписНародився 6 травня 1979 року у шахтарському місті Червоноград. При живих батьках, Андрія виховувала бабуся. Пройшов строкову службу в армії. Проживав в м. Червонограді, одружився. Подружнє життя не склалося, і після розлучення Андрій приїхав у Луцьк, опісля мав ще 2 шлюби. В 2000-х встановлював у місті системи відеонагляду. Брав участь в подіях Революції Гідності у складі Автомайдану. У часи війни — боєць 2-ї роти «Захід», 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар». 5 вересня 2014 року загинув під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із засідки поблизу села Весела Гора. Бійці батальйону, на двох машинах, під'їхали до блокпосту, на якому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, але терористи відкрили вогонь, в результаті чого — було прострелено бензобак, а одна з автівок — вибухнула. Похований в м. Луцьку на Алеї почесних поховань кладовища Гаразджа. Без Андрія залишились 7-річний син Максим та 13-річна донька Марія; дружина Руслана Анатоліївна.[1] Нагороди
Примітки
Джерела
|