Арістов Борис Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Арістов.
Арістов Борис Іванович
Народився13 вересня 1925(1925-09-13) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кострома, РСФРР, СРСР
Помер27 листопада 2018(2018-11-27) Редагувати інформацію у Вікіданих (93 роки)
Москва, Росія
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдипломат, політик
Alma materСанкт-Петербурзький державний електротехнічний університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЦК КПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] Редагувати інформацію у Вікіданих і ambassador of the Soviet Union in Polandd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Борис Іванович Арістов (13 вересня 1925(19250913), місто Кострома, тепер Російська Федерація — 27 листопада 2018, місто Москва) — радянський державний діяч, дипломат, 1-й секретар Ленінградського міськкому КПРС, міністр зовнішньої торгівлі СРСР. Член ЦК КПРС у 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 9-го і 11-го скликань.

Життєпис

Народився в родині службовця. У 1941—1942 роках — рахівник колгоспу «1 Мая» Красносєльського району Ярославської області.

У 1942—1943 роках — курсант військово-піхотного училища в Ярославській області. У 1943—1945 роках — командир відділення окремої інженерно-саперної бригади Резерву Верховного Головнокомандування в місті Ростові Ярославської області. У 1945—1946 роках — старший писар штабу окремого інженерно-саперного батальйону при Вищій інженерно-мінній школі в Москві.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1946—1949 роках — студент Ленінградського інституту зв'язку імені Бонч-Бруєвича. У 1949—1950 роках — студент вечірнього відділення Ленінградського електротехнічного інституту імені Ульянова (Леніна).

Одночасно з 1947 року працював на Ленінградському заводі «Світлана»: електромонтером, техніком, інженером-розробником, начальником складальної ділянки, старшим технологом цеху.

З 1952 року на партійній роботі. У 1952—1957 роках — інструктор, заступник завідувача, завідувач промислово-транспортного відділу Виборзького районного комітету КПРС міста Ленінграда.

У 1957—1963 роках — заступник завідувача промислово-транспортного відділу Ленінградського обласного комітету КПРС.

У 1963—1969 роках — 1-й секретар Виборзького районного комітету КПРС міста Ленінграда.

У 1969—1971 роках — заступник голови виконавчого комітету Ленінградської міської ради депутатів трудящих.

З 13 лютого 1971 року по 19 квітня 1978 року — 1-й секретар Ленінградського міського комітету КПРС.

З 17 травня 1978 по 11 липня 1983 року — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР в Польській Народній Республіці.

У 1983—1985 роках — заступник міністра закордонних справ СРСР.

18 жовтня 1985 — 15 січня 1988 року — міністр зовнішньої торгівлі СРСР.

17 червня 1988 — 10 лютого 1992 року — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР (з 25 грудня 1991 року — Російської Федерації) у Фінляндській Республіці.

З березня 1992 року — на пенсії в місті Москві.

Нагороди і звання

Джерела