Артур Голмс
Артур Голмс (англ. Arthur Holmes; 14 січня 1890, Геббурн, Тайн і Вір, Північно-Східна Англія — 20 вересня 1965, Лондон, Великий Лондон, Велика Британія) — британський геолог, «батько» сучасної геохронології. Член Лондонського королівського товариства (1942)[2]. ЖиттєписАртур Голмс народився 14 січня 1890 в місті Геббурні у сім'ї Девіда Голмса та Емілі Дікінсон[3]. У дитинстві переїхав із сім'єю у передмістя Ґейтсгеда. Навчався у Ґейтсгедській Вищій початковій школі[4]. Артур Голмс у 17 років вступив до Імперського коледжу Лондона. Успішно закінчив Лондонський університет у 1909 році. Захистив докторський ступінь у 1917 році. Працював професором у Даремському університеті (1924—1942) та Единбурзькому університеті (1943—1956). Визначив вік девонських відкладень у 370 мільйонів років. У 1912 році визначив вік Землі в 1600 млн років, у кінці життя «продовжив» вік Землі до 4,5 мільярда років. Артур Голмс — автор теорії конвекції у мантії (1929), що пояснює механізм руху літосферних плит в гіпотезі Вегенера. Він зробив висновок, що якщо за тривалий період часу навіть лід проявляє здатність до пластичного течією, то те ж саме може відбуватися і з мантією. Якщо висхідний протягом в мантії направлено в середину материкового масиву і розходиться нагорі в різні боки, то материк повинен розколотися, а дві його половини — відійти один від одного. Голмс прирівняв це течію «нескінченно рухаючому поясу» або тому, що тепер називають «стрічкою конвеєра». Артур Голмс помер 20 вересня 1965 року в місті Лондоні[3]. Особисте життяАртур Голмс одружився зі своєю першою дружиною Маргарет Гоу в 1914 році. Після її смерті у 1938 році, Голмс в 1939 році одружився з Доріс Рейнолдс, геологинею, яка викладала у Даремському університеті. Після його смерті вона редагувала третє видання Принципів[5]. Нагороди та визнання
На його честь названий кратер на Марсі. Основні праці
Примітки
Джерела
Посилання
|