Артамонов Олексій Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Артамонов.
Артамонов Олексій Олексійович
рос. Артамонов Алексей Алексеевич
Народження11 (24) березня 1916(1916-03-24)
Шайтанка
Смерть30 липня 1941(1941-07-30) (25 років)
Вільшанський район
загиблий у бою Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військвинищувальна авіація
Роки служби1939–1941
Званнялейтенант
Формування168-й винищувальний авіаційний полк
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна

Артамо́нов Олексі́й Олексі́йович (нар. 11 (24) березня 1916(19160324) — 30 липня 1941[1]) — радянський військовий льотчик, учасник Другої світової війни, лейтенант. Герой Радянського Союзу (1942, посмертно).

Біографія

Народився 11 (24) березня 1916(19160324) року в селі Шайтанка Пермської губернії (нині Пригородний район Свердловської області) в селянській родині. Росіянин.

Закінчив школу ФЗУ в місті Кунцеве (нині в межах міста Москва). Працював слюсарем на заводі поштова скринька № 15, навчався у кунцевському аероклубі.

У 1939 році призваний до лав РСЧА. Закінчив 1-у Качинську Червонопрапорну військову авіаційну школу пілотів імені О. Ф. М'ясникова.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Пілот 168-го винищувального авіаційного полку 45-ї змішаної авіаційної дивізії 18-ї армії Південного фронту лейтенант О. О. Артамонов протягом червня-липня 1941 року здійснив 37 бойових вильотів (супроводження бомбардувальників, розвідка, штурмовка наземних військ ворога). У повітряному бою у складі групи збив бомбардувальник «Юнкерс-88».

30 липня 1941 року, будучи черговим по аеродрому, лейтенант О. О. Артамонов вилетів на перехоплення ворожого літака-розвідника «Хеншель-126». Нагнавши супротивника, кулеметною чергою вивів з ладу повітряного стрільця з екіпажу літака-розвідника. Пілот же намагався втекти за лінію фронту. У черговій атаці пострілами з гармати Артамонов підбив ворожого літака, але той продовжував політ. Витративши увесь боєзапас, лейтенант О. О. Артамонов таранив «Хеншель» і той упав на землю. Під час удару літак Артамонова також отримав серйозні ушкодження, льотчик був поранений і не зміг скористатися парашутом.

Похований у селі Чистопілля Вільшанського району Кіровоградської області[2].

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 березня 1942 року лейтенант Артамонов Олексій Олексійович удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (посмертно)[3].

Пам'ять

Ім'ям О. О. Артамонова названо вулицю у районі Філі-Давидкове Західного адміністративного округу Москви[4].

Література

Примітки

  1. ↑ Іменний список незворотніх втрат командного складу 168-го винищувального авіаційного полку з 22 по 30 липня 1941 року. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 6 травня 2013. 
  2. ↑ Облікова картка військового поховання. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 травня 2013. 
  3. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1942. — 12 апреля (№ 11 (171)). — С. 1.
  4. ↑ Вулиці Москви: вулиця Артамонова [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання