Арсенал (опера)

Опера «Арсенал»
Клавір опери «Арсенал», видання 1962 року
КомпозиторМайборода Георгій Іларіонович
Мова лібретоукраїнська
Кількість дій3 дія
Рік створення1959
Перша постановка6 листопада 1960
Інформація у Вікіданих

«Арсенал» — опера на 3 дії українського композитора Георгія Майбороди. Лібрето Олександра Левади і Андрія Малишка.

Опера була написана в 1960 році до декади українського мистецтва. В основі сюжету — повстання робітників київського заводу «Арсенал» проти Центральної Ради в 1917–1918 р., історичні дані про це повстання були використані авторами лібрето.

Створення

Опера була написана за пропозицією секретарів ЦК КПУ Н. В. Подогорного і А. Д. Скаби до Декади української літератури і мистецтва в Москві. Вперше була виконана 6 листопада 1960 року в Києві перед учасниками урочистого засідання, офіційна прем'єра — 12 листопада у Великому театрі в Москві на відкритті Декади українського мистецтва. Опера ставилась під орудою Веніаміна Тольби, який фактично став також співавтором фінальної сцени. Опера одержала високу оцінку в пресі і згодом, в 1963 відзначена Шевченківською премією. Опера ставилася в Київському оперному театрі до кінця 1980-х років, в часи незалежності була знята з репертуару з політичних мотивів. Клавір опери було видано видавництвом «Советский композитор» в 1962 році з двомовним лібрето — оригінальним та російським перекладом В. Палійчука.

В опері поєднано принципи народної драми і лірико-психологічної колізії. Музика опери просякнута романтичною патетикою радянських часів, зокрема у фінальній сцені використаний мотив пісні «Смело, товарищи, в ногу», у ліричних образах — українська пісенність. Використовуються наскрізні сцени, розвинена система лейтмотивів.

Стислий зміст

Дія перша. Білогвардійці передчувають неминучу загибель. Сотник української армії Горбенко пропонує білогвардійському генералу союз («перед лицем страшної небезпеки»), проте перемовини зриваються. В штаб вривається більшовицький ватажок Максим, який висуває ультиматум. Генерал покінчує самогубством, що подається композитором в просвітлених тонах.

У Максима одночасно закохані сестра сотника Мар'яна та його служниця Ярина. Мар'яна закликає коханого з братом не ворогувати між собою, адже «в нас одна в нас ненька — Україна». Між тим Ярина готова приєднатись до заколотників, чим і завойовує прихильність Максима. В ході збройної сутички українські війська захоплюють Максима в полон під лемент його матері, яка також бере участь у заколоті.

Дія друга. Мар'яна і Ярина по черзі вмовляють сотника звільнити Максима, але сотник незламний — «коли палає Україна, від краю до краю, коли відплата нам єдина — прокльони і кров, чи можу ворога прощати?». Мар'яна закликає Ярину поступитися коханим, проте Ярина дає Мар'яні зрозуміти, що шлях до його серця — через барикади. В ході другого штурму українське військо здобуває перемогу над заколотниками, що подається композитором в трагічних тонах.

Дія третя. Сотник готовий звільнити Максима, якщо той погодиться скласти зброю. Втім Максим непохитний, за що й отримує від сотника кулю на очах Мар'яни. Смерть заколотника по черзі оплакують обидві його кохані, а також брат і мати. Мар'яна врешті зважується на відчайдушний крок і вчиняє братовбивство, що подається композитором в героїчних тонах.

Епілог. Хор, а також усі жіночі персонажі та брат Максима прославляють більшовицьких загарбників.

Структура

Дія перша

  • Картина перша. Пролог
  • Картина друга
    • Сцена Максима і Олекси
    • Речетатив і пісня Ярини
    • Сцена Максима і Ярини
    • Сцена Мар'яни з кавалерами
    • Сцена Мар'яни і Максима
    • Сцена Олекси і Мар'яни
    • [фінальна сцена]

Дія друга

  • Картина третя
    • Арія Горбенка
    • Речетатив та сцена Ярини і Горбенка
    • Сцена Максима і Семка
    • Сцена Горбенка і Мар'яни
  • Картина четверта (подвір'я собняка Горбенка)
  • Картина п'ята (облога «Арсеналу»)

Дія третя

  • Картина шоста (каземат)
  • Картина сьома
    • Речетатив та вокаліз Ярини
    • Сцена Олекси і матері
    • Сцена Горбенка, Осавула і Мар'яни
  • Епілог

Аудіозаписи

Аудіозапис опери було здійснено 1960 року силами оркестру та солістів Київської опери. Диригент — В. Тольба. Солісти — Л. Лобанова, М. Ворвулєв, Б. Руденко, М. Гришко, В. Тимохин, Л. Руденко.

Цікаві факти

  • За оригінальним лібрето усі персонажі, в тому числі російський генерал, співають українською, проте невеличкий хоровий епізод священнослужителів, що моляться за спасіння людей і перемогу білогвардійців — російською.
  • В опері існує хоровий епізод, в якому хор анархістів співає «Так бий, так бий більшовиків». За спогадами дружини композитора, Тамари Майбороди, один з хористів, розучуючи цей епізод вдома при відкритих вікнах своїм співом привернув увагу правоохоронців і був заарештований. Визволяти артиста вимушений був особисто В. Тольба.
  • В ході написання опери, в умовах часового цейтноту, Г. Майборода намагався відправити телеграму лібретисту А.Малишку з таким змістом: «терміново висилай хор петлюрівців», проте на пошті її відмовились приймати, а розгляд справи дійшов до міністра зв'язку.

Література і посилання