Арпоксай
Арпоксай (давн. грец. Αρπόξαϊς) — легендарий король скитів—сколотів, син Таргітая, онуки Папая (скіфського Зевса). Герої скітського етногенетичного епосу, реальне існування якого скити відносили до середини 2 тис. до н. е. ЖиттєписЗа Геродотом, він був сином першого правителя скитів Таргітая. Коли його батько помер, він спочатку правив разом зі своїми старшими братами Калоксаєм і Ліпоксаєм. Легенда говорить, що одного разу з неба впали чотири золоті предмети: плуг, ярмо, заступ і келих. Ліпоксай і Арпоксай першими, але як тільки вони хотіли їх взяти, предмети спалахнули. Коли Колаксай підійшов, вогонь згас, і він узяв їх у свої руки. Враховуючи божественний знак, Ліпоксай і Арпоксай зреклися престолу, і Колаксай став правителем скитів. Від старшого Ліпоксаїса пішли скити, що називаються родом авхатів, від середущого Арпоксаїса пішли катіари та траспійці, а від наймолодшого пішли скіти королівські, що називаються паралатами. Арпоксай став родоначальником скитських родів катіарів і траспійців. Геродот майже 25 сторіч тому повідомляв такі подробиці: Отаке є походження скіфів за їхніми власними словами, а відтоді, коли вони з'явилися, тобто від першого їхнього царя Таргітая до похода Дарія проти них, минуло як раз тисяча років, не більше. Джерела |