Аркадьєв Борис Андрійович
Борис Андрійович Аркадьєв (9 (21) вересня 1899, Санкт-Петербург — 17 жовтня 1986, Москва) — радянський футболіст і футбольний тренер. Головний тренер ЦБЧА (Москва) у період післявоєнного розквіту клубу (1944—1952). Шестиразовий чемпіон Радянського Союзу, в тому числі п'ять разів на чолі ЦБЧА. Головний тренер збірної СРСР на Олімпійських іграх 1952. БіографіяКар'єру футболіста розпочав в петроградський команді «Унітас» в 1914 році, грав за московські клуби «Цукровики» (1923—1925), «Серп і Молот» (1926—1930) та «Металург» (1931—1936). Виступав за збірну Москви — 1925, 1930-31. Заслужений майстер спорту СРСР (1942, знято у 1952, відновлено у 1955). Заслужений тренер СРСР (1957). Автор двох книг про футбол: «Тактика футбольной игры» (М., 1-е вид. — 1948, 4-е вид. — 1962) та «Игра полузащитников» (М., 1956 та 1958). Як тренеру належить ряд оригінальних ідей та теоретичних розробок — дії нападників зі зміною місць в рамках «дубль-ве» («Динамо» у 1940), гра здвоєним центром нападу (В. Бобров та Г. Федотов у ЦБЧА), використання персональної опіки («Динамо» та ЦБЧА), взаємозамінність флангових гравців та участь крайніх захисників в атакувальних діях (В.Чистохвалов у ЦБЧА). Освічена людина, ерудит, до футболістів звертався на «Ви». Брат-близнюк заслуженого тренера СРСР з фехтування Аркадьєва Віталія Андрійовича (1899—1987). Поховано на Востряковському кладовищі. ДосягненняЯк гравець
Як тренер
Література
Посилання
|