Найбільшого успіху досягла у другій половині 1960-х і на початку 1970-х років. Завдяки винятково гнучкому й сильному вокалу Франклін часто називають «Королевою соулу» (англ.The Queen Of Soul) або «Леді Соул» (англ.Lady Soul). У січні 1987 року стала першою жінкою, чиє ім'я було занесено в Зал слави рок-н-ролу. У листопаді 2008 року журнал Rolling Stone оголосив її найвидатнішою вокалісткою епохи рок-н-ролу[7].
Життєпис
Виросла в Детройті (штат Мічиган) у родині священика й разом із сестрами змалку співала в церковному хорі. Уже в 14 років були зроблені перші записи її вокалу. З 1966 року, Франклін записувалася лейблом Columbia Records, проте її пісні рідко потрапляли в чарти, і хоча серед тривіальних комерційно орієнтованих записів цього періоду іноді проступали риси соулу, цей період не вважається успішним.
В кінці 1966 року продюсер Джеррі Векслер відчув талант співачки до соулу і запросив співачку співпрацювати з лейблом Atlantic Records. Він привіз її Алабаму, де був записаний сингл «I Never Loved a Man (The Way I Love You)», що зробив прорив у кар'єрі співачки та історії ритм-енд-блюзу в цілому.
Співачка стає обличчям чорної Америки, що усвідомила свою силу в роки боротьби за цивільні права. Її різкий, впевнений вокал у супроводі з новаторськими аранжуваннями було прийнято за еталон класичного соулу. Проблемою співачки залишався репертуар, тому чільне місце в її репертуарі займали вже відомі шлягери інших виконавців — The Drifters («Spanish Harlem»), Діонн Ворвік («I Say a Little Prayer»), The Rolling Stones, The Beatles, Simon & Garfunkel та інших.
Останнім великим успіхом Арети Франклін у чартах став кавер пісні Стіві Вандера«Until You Come Back to Me» (1974). Пізніше зі спадом популярності соулу Франклін записувала традиційні шлягери, нерідко в дуетах з молодими виконавцями.
Під час церемонії нагородження медаллю Свободи
Дует Франклін з Джорджем Майклом в 1986 році очолив хіт-парад Великої Британії, а її найбільш успішний сингл 1990-х, «A Rose Is Still a Rose» (1998), був записаний разом з Лорін Гілл з The Fugees.
2005 року Арета Франклін була нагороджена найвищою нагородою США — медаллю Свободи.
Померла 16 серпня 2018 року в Детройті на 77-му році життя[8]. Причиною смерті став рак підшлункової залози, з яким виконавиця боролася ще з 2010 року. Похована в Детройті.
Особисте життя
Франклін мала чотирьох синів. Вперше завагітніла у 12-річному віці. Свою першу дитину назвала Кларенсом на честь батька[9], 28 січня 1955 року.
Арета Франклін була двічі одружена. З першим чоловіком, на ім'я Тед Вайт, вона одружилася 1961 року[10][11]. В шлюбі було домашнє насильство. Пара розлучилася в 1969 році. Другого чоловіка Франклін зустріла в церкві свого батька. З 1978 по 1984 рік співачка була одружена з американським актором Глінном Турманом, але цей шлюб закінчився розлученням.
Франклін та кілька інших американських зірок відмовилися брати участь у інавгурації президента Дональда Трампа 2017 року, що стало масштабним актом музичного протесту.
