Аренга малабарська

? Аренга малабарська
Свист малабарської аренги
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Мухоловкові (Muscicapidae) Рід: Аренга (Myophonus) Вид: Аренга малабарська
Біноміальна назва
Myophonus horsfieldii (Vigors, 1831)
Посилання
Вікісховище: Myophonus horsfieldii Віківиди: Myophonus horsfieldii ITIS: 916146 МСОП: 22708324

Аре́нга малабарська[2] (Myophonus horsfieldii) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Ендемік Індії. Вид названий на честь американського натураліста Томаса Горсфілда.

Опис

Довжина птаха становить 25 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення дорослого птаха переважно темно-синє, на лобі і плечах яскраві, блискучі сині плями. Якщо промені світла падають під кутом, решта оперення також може видаватися яскраво-синьою. Дзьоб і лапи чорні. У молодих птахів забарлення коричнювате, синя пляма на лобі відсутня[4][5].

Поширення і екологія

Малабарські аренги мешкають в Західних Гатах і горах Сатпура^[en], локально в Східних Гатах[6][7][8][9][10][11]. Вони живуть у густому підліску вологих гірських тропічних лісах, поблизу річок і струмків. Зустрічаються на висоті до 2200 м над рівнем моря. Не мігрують, однак взимку розшируюють ареал проживання[12].

Поведінка

Малабарські аренги живляться безхребетними, дрібними хребетними і ягодами. Живуть поодинці або парами. Їм притаманний гучний свист, який найчастіше можна почути на світанку. Сезон розмноження триває з березня по грудень[13][14]. Гніздо чашоподібне, зроблене з моху, бамбукових корінців і трави, з широкою основою, зверху звужується[15]. Воно розміщується між каміння на березі струмка, іноді в дуплі дерева або в покинутому житлі, на висоті 1,25 м над землею[16][17][18]. В кладці 2-4 рожевуватих яйця, поцяткованих темними плямками[19]. Самиця і самець насиджують яйця по черзі протягом 16-17 днів.

Галерея

• 
  Малабарська аренга (Мангаон, Райгад, штат Махараштра)
• 
  Малабарська аренга на гнізді
• 
  Малабарська аренга

Примітки

1. BirdLife International (2016). Myophonus horsfieldii. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 04 листопада 2021.
4. Rasmussen PC; Anderton, JC (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 371.
5. Ali, S; Ripley, S D (1998). Handbook of the birds of India and Pakistan. Т. 9 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 79—81.
6. Bharos, A M K (1996). Range extension of the Malabar Whistling Thrush, Myiophonus horsfieldii (Vigors). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 93 (2): 295. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
7. Ananth, G (1982). Malabar Whistling Thrush near Madanapalle. Newsletter for Birdwatchers. 22 (3&4): 10—11.
8. Ambedkar, V C (1991). Long distance movement of a Malabar Whistling Thrush (Myiophonus horsfieldii) (Vigors) in the Western Ghats. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 88 (1): 113. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
9. Delacour, J (1942). The whistling thrushes (Genus Myiophoneus) (PDF). Auk. 59 (2): 246—254. doi:10.2307/4079555. JSTOR 4079555. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2021.
10. Butler, EA (1875). Notes on the avifauna of Mount Aboo and northern Guzerat. Stray Feathers. 3 (3): 437—500.
11. Sangha, Harkirat Singh; Dhirendra Devarshi (March–April 2006). Birds of Mount Abu Wildlife Sanctuary, Rajasthan, India (PDF). Indian Birds. 2 (2): 26—32. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2011. Процитовано 10 лютого 2011. [Архівовано 2011-07-20 у Wayback Machine.]
12. Praveen, J. (2006). Post-monsoon dispersal of Malabar Whistling Thrush Myiophonus horsfieldii (Vigors) to Chamundi Hill and Nandi Hills, Karnataka, Southern India (PDF). Zoos' Print Journal. 21 (9): 2411. doi:10.11609/jott.zpj.1504.2411. Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2018. Процитовано 20 листопада 2021. [Архівовано 2018-06-03 у Wayback Machine.]
13. McCann, C (1931). Notes on the Whistling School Boy or Malabar Whistling Thrush (Myiophoneus horsfieldi, Vigors). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 35 (1): 202—204. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
14. Navarro, SJ (1981). Observations of pair formation. Newsletter for Birdwatchers. 21 (5): 3—7.
15. Anoop Das, K.S.; Vijayan L. (2003). Nest and nest site selection of Malabar Whistling Thrush in Silent Valley. У R. Annamalai; M,. Narayanan; Juliet Vanitharani (ред.). Proc. of the 28th Conference of the Ethological Soc. of India, Mundanthurai, Tirunelveli. Dept. Zool. Sara Tucker College, Tirunelveli & Tamil Nadu Forest Dept, KMTR, Tirunelveli. с. 83—86.
16. Betham, R M (1903). Curious site for nesting chosen by the Malabar Whistling-Thrush Myiophoneus horsfieldi. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 14 (4): 815. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
17. Whistler, Hugh (1949). Popular Handbook of Indian Birds. Edition 4. Gurney and Jackson, London. с. 119—120.
18. Ali, Salim (1996). The Book of Indian Birds. Edition 12. BNHS & Oxford University Press. с. 285—286.
19. Hume, AO (1889). The nests and eggs of Indian birds. Volume 1. R H Porter, London. с. 124—127.