|
Аргунська ущелина
Аргунська ущелина — одна з найдовших ущелин Кавказу, розміщується в Чечні. Пам'ятка природи та культури регіону, входить до складу Аргунського музею-заповідника[ru][1]. ГеографіяУтворюється проривом річки Аргун через північний схил Головного Кавказького гірського хребта[2]. Простягається від Хевсуреті до Чорних Гір[ru] і виходить на Чеченську рівнину. Довжина ущелини — близько 120 км[3]. Висота гір — до 4 700 метрів[4]. ІсторіяЧерез Аргунську та Дар'яльську ущелини здавна проходив шлях із Європи до Азії, з Росії до Закавказзя та Передньої Азії: до кінця XVIII століття по цьому шляху просувалися до Грузії російські посольські та торговельні місії. Через ущелину намагалися вдертися до Південного Кавказу орди кочівників та арабське військо у IX—X століттях[3]. Відігравала важливу роль в історії кавказьких війн[5]. Ущелина була неприступною аж до 16 січня 1848 року, коли російське військо, під командою генерала Євдокимова, заволодівши значними територіями Чечні, захопило частину ущелини. На остаточне підкорення пішло ще з рік часу, після чого російська влада міцно там закріпилася. Заволодіння ущелиною заклало підмурівок до захоплення резиденції Шаміля — Ведено[2]. Ущелина стала місцем бойових зіткнень, під час Другої російсько-чеченської війни. В березні 2000 року сили чеченської оборони, під керівництвом Руслана Гелаєва, що були заблоковані в ущелині, відбили село Комсомольське. Лише ціною значних втрат серед російських військових вдалося повернути контроль над селом[6]. Ці події відображені у фільмі Віталія Лукіна «Прорив» (2006)[7]. Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
