Апостолов Леонід Якович
Леонід Апостолов (5 квітня 1865, станиця Ладизька Кубанської області (нині — станиця в Усть-Лабінському районі Краснодарського краю, РФ) — 23 липня 1932) — український освітянин, директор Глухівського учительського інституту (нині — Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка) (1913—1916). ЖиттєписНародився 5 квітня 1865 р. у станиці Ладизька Кубанської області (нині — станиця в Усть-Лабінському районі Краснодарського краю, РФ). Син священника. 1918 прийнятий у громадянство Української Держави, з 1921 — у постійній зоні окупації большевицької Московії. Випускник Кубанської військової гімназії. 1889 — закінчив курс фізико-математичного факультету Київського університету св. Володимира. На державній службі з 1 лютого 1890. Спочатку працював у м. Гольдінген Курляндської губернії (нині — м. Кулдига, Латвійська Республіка). У грудні 1893 переїхав у Тифліс (нині — Тбілісі, Грузія). Із 1899 — інспектор народних училищ у Катеринодарі (нині — м. Краснодар, РФ). Із 1903 по березень 1913 перебував на педагогічній службі в Ставрополі; обіймав посаду директора Ставропільського інституту. Із березня 1913 по 22 серпня 1916 — директор, викладач педагогіки в Глухівському учительському інституті та очільник педагогічної ради в Глухівській жіночій гімназії. Саме за його ініціативи 18 жовтня 1914 в інституті було відкрито метеорологічну станцію. Із 22 серпня 1916 по вересень 1917 — директор Глухівської чоловічої гімназії. Досвідчений викладач Глухівської чоловічої гімназії В. А. Мальченко досить критично оцінював менеджерські здібності Леоніда Апостолова в революційну добу. Він, зокрема, писав:
У вересні 1917 повернувся на Кубань і став директором Пашківської гімназії. У березні 1918 призначений головою географічної та метеорологічної секції Ради обстеження та вивчення Кубанського краю. 1923 — очолив відділ у Кубансько-Чорноморському науково-дослідному інституті. НагородиНагороджений орденом св. рівноапостольного Володимира IV ст. ПриміткиДжерела
Посилання
|