Анізотропний магнетоопірАнізотропний магнетоопір — квантовомеханічний ефект, що полягає в зміні електричного опору феромагнітних дротів у залежності від їх орієнтації відносно зовнішнього магнітного поля. Математичне формулюванняПід величиною магнетоопору зазвичай розуміють співвідношення де — питомий опір зразка в магнітному полі напруженістю [1][2]. На практиці також застосовуються альтернативні форми запису, що відрізняються знаком виразу та використовують інтегральне значення опору[3]. ТеоріяУ феромагнітних матеріалах, таких як залізо, кобальт, нікель чи їх сплави, електричний опір залежить від кута між напрямком намагніченості зразка і зовнішнього магнітного поля. Причиною цього є спін-орбітальна взаємодія електронів, що призводить до спін-залежного розсіяння (коефіцієнт розсіяння для спінів співнапрямлених і протинапрямлених по відношенню до намагніченості зразка буде різний). На практиці, питомий опір зразка в нульовому полі досить точно апроксимується залежністю де — питомий опір при орієнтації зразка паралельно магнітному полю, а — перпендикулярно йому[4]. Ефект досить слабкий: величина магнетоопору в ньому на практиці не перевищує кількох відсотків[5]. ЗастосуванняВикористовувався в магнітних сенсорах до відкриття ефекту гігантського магнетоопору.[5] Див. такожПримітки
|