Антон I Прихильний (нім.Anton der Gütige; нар.27 грудня1755 — пом.6 червня1836 року) — 2-й король Саксонії в 1827—1836 роках. Повне ім'я Антон Клеменс Теодор Марія Йосиф Йоганн-Євангеліста Йоганн-Непомук Франц Ксавер Алоїз Януарій.
1781 року оженився на представниці Савойського дому. 1782 року дружина померла від віспи. 1787 року пошлюбив представницю Тосканських Габсбургів. 1806 року стає офіційним спадкоємцем королівства Саксонія.
Король
Після смерті брата Фрідріха Августа I 1827 року став королем Саксонії. З боку Пруссії йому було запропоновано обміняти королівство на Прусський Рейнланд, проте Антон відмовився.
1830 року під впливом Липневої революції у Франції почалися заворушення в Лейпцигу і Дрездені. Тому Антон I спочатку зробив свого небожа Фрідріх Август (сина брата Максиміліана) принцом-співрегентом. Після нового спалаху заворушень погодився прийняти нову конституцію, що сталося 4 вересня 1831 року. Саксонія стала конституційною монархією, отримала законодавчу владу (двопалатний ландтаг) та відповідальний перед ландтагом уряд.
1833 року погодився на вступ Саксонії до Німецького митного союзу, що сприяло розвитку торгівлі, промисловості та транспорту.
Quinger, Heinz (1999). Dresden und Umgebung: Geschichte, Kunst und Kultur der sächsischen Hauptstadt. Mair Dumont Dumont. p. 319. ISBN 3-7701-4028-1
Tischner, Wolfgang: Anton 1827—1836, in: Kroll, Frank-Lothar (Hrsg.): Die Herrscher Sachsens. Markgrafen, Kurfürsten, Könige 1089—1918, München 2013, S. 223—236.