У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Антоновський.
Миха́йло Іва́нович Антоно́вський (30 вересня 1759(17590930), Борзна — 22 червня 1816, Санкт-Петербург) — російський і український дворянський історик, публіцист, державознавець, перекладач, випускник Києво-Могилянської академії (1779) та Московського університету (1783).
Біографія
Михайло Іванович Антоновський народився у Борзні на Чернігівщині (Україна) в родині дрібномаєткових дворян[4]. За словами самого Антоновського, його дворянський рід (по батькові) брав початок від французьких графів де-Ланжеронів, один із нащадків яких (Жофруа Арнольдт→Антонович) у XVII столітті перейшов на службу до короля Польщі, Казимира V, а потім до Гетьмана України Богдана Хмельницького[5]. По лінії матері - із "древняго рьцарскаго" роду Рубанових, відомих в т.з. Малоросії (Україні).
Вчився в Київській духовній академії і Московському університеті. Зі студентських років Михайло Антоновський дружив з Миколою Івановичем Новіковим.
Його твір «Більше чи шкоди чи користі принесли Європі хрестові походи?» був удостоєний золотої медалі і привернув увагу до Антоновського так, що 1783 року після закінчення Московського університету Антоновський був викликаний до Санкт-Петербурга на службу при Адміралтейській Колегії.
У Петербурзі М. І. Антоновський очолив «Товариство друзів словесних наук»[5], членом якого став і Олександр Радищев.
Антоновський був керівником і автором колективного історичної праці «Новейшее повествовательное землеописание» (1795) — вельми значного російськомовного твору XVIII століття, яке було заборонена царським урядом за «крамольні думки» про Велику французьку революцію та російську історію[5]. Ґрунтовно опрацював монографію Йоганна Георгі нім. «Beschreibung aller Nationen des Russischen Reichs, ihrer Lebensart, Religion, Gebräuche, Wohnungen, Kleidung und übrigen Merkwürdigkeiten». У підготовленому в 1799 перевиданні книги російською рос. «Описание всех в Российском государстве обитающих народов, а также их житейских обрядов, вер, обыкновений, одежд, жилищ и прочих достопамятностей» було вміщено нарис Антоновського про Україну, написаний на основі літописів і хронік XVII–XVIII століть в якому він підкреслював, що українці є окремою нацією.
М. І. Антоновський писав публіцистичні статті, видавав журнал «Беседующий гражданин» (1789), в якому брав безпосередню участь російський письменник, філософ та поет О. М. Радіщев[5].
Важливим внеском Антоновського у російську культуру є колосальна праця Антонівського у сфері бібліотечної справи. Його робота бібліотекарем у привезеній в Росію бібліотеці Залусських, сприяла збереженню фондів і стала підставою для створення Імператорської публічної бібліотеки.
Останні роки життя Михайло Іванович Антоновський провів у надзвичайній бідності. Помер 22 червня 1816 року в столиці Санкт-Петербурзі. Похований на Смоленському православному кладовищі[5].
Примітки
Література
Посилання