Антонович Данило Сидорович

Антонович Данило Сидорович
Зображення
Зображення
Народився10 (22) грудня 1889
Білопілля, Білопільська волость, Сумський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер8 листопада 1975(1975-11-08) (85 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
ПохованняМіське кладовище № 2
Громадянство Російська імперія
 СРСР
Діяльністьактор
Alma materДержавний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка
Відомі учніТарасенко Олександр Єгорович і Попов Юрій Васильович
ЗакладХарківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка і Березіль[1]
ПартіяКПРС
IMDbnm1131834
Нагороди та премії
Народний артист СРСР Народний артист УРСР

Дани́ло Си́дорович Антоно́вич (Антонович-Будько; 10 (22) грудня 1889(18891222), Білопілля, Білопільська волость, Сумський повіт, Харківська губернія, Російська імперія8 лютого 1975, Харків, УРСР, СРСР) — український актор. Народний артист СРСР (1954). Народний артист Української РСР (1943). Член КПРС з 1944.

Життєпис

Народився в місті Білопіллі Харківської губернії (зараз Сумська область). Сценічну діяльність почав у 1917 році в Національному зразковому театрі.

У 1919 р. закінчив Київський музично-драматичний інститут.

З 1919 — в Київському театрі ім. Шевченка.

З 1920 — в складі трупи «Кийдрамте», з якою 1922 вступає в театр «Березіль».

У 1923—26 працює в Москві в І-му Російському робітничому театрі. В той же час знімається в фільмах режисера Ейзенштейна «Страйк» і «Броненосець „Потьомкін“» (1925).

З 1926 постійно працює в Харкові в театрі «Березіль» (тепер театр ім. Шевченка).

З 1946 р. — викладач Харківського театрального інституту (з 1957 — професор). Серед учнів — Л. Тарабаринов, Л. Биков, С. Чибісова, А. Гаврющенко та ін.

Лауреат Сталінської премії (1948).

Пішов з життя 8 лютого 1975 року в Харкові.

Ролі

Найвидатніші ролі Антоновича-Будька:

Ролі в кінофільмах:

Твори

Відзнаки і нагороди

Примітки

Посилання